Виявлено, що фермент, який сповільнює старіння, пов’язаний з розщепленням жирів

Процес старіння приносить із собою неминучу реальність для багатьох: підвищене накопичення жиру в організмі.

Хоча більша частина суспільства здебільшого зосереджена на естетиці надмірної ваги, лікарі не звертають уваги на косметичні проблеми, а зосереджуються на наслідках для здоров’я, які спричиняють жирові відкладення в організмі.

Жирні кислоти є одним з молекулярних будівельних блоків, з яких складаються жири. Хоча вони необхідні для різних функцій організму, надмірна кількість жирних кислот в організмі може бути шкідливою, скорочуючи тривалість життя і здоров’я людини, підвищуючи ризик хронічних захворювань, порушуючи метаболічні процеси і сприяючи запаленню.

Рівень жирних кислот регулярно перевіряється під час медичних обстежень, наприклад, під час аналізу крові, який вимірює ліпідний профіль. Але лікарі та дослідники часто не беруть до уваги інший ключовий компонент жиру, незважаючи на його потенційно шкідливий вплив: гліцерин – сполуку, яка з’єднує жирні кислоти в молекулу жиру.

Обидва ці побічні продукти жиру порушують роботу клітин і органів, що є віддзеркаленням наслідків старіння. Насправді, дослідники все частіше розглядають ожиріння як каталізатор прискореного старіння.

Роль, яку відіграють жири у старінні, є одним із фокусів моєї роботи як геноміста та біохіміка. Дослідницька задалися питанням, чи може зменшення шкідливих побічних продуктів жирів допомогти сповільнити процес старіння і, як наслідок, запобігти поширеним хворобам.

Досліджуючи можливості підвищення тривалості життя та поліпшення здоров’я лабораторних тварин у похилому віці, вчені виявили закономірність: всі антивікові втручання, які дослідники тестували, спричиняли зниження рівня гліцерину.

Наприклад, нематода Caenorhabditis elegans, яку вчені поклали на дієту з обмеженою кількістю калорій, жила приблизно на 40% довше. Вчені помітили, що рівень гліцерину в організмі цих довгожителів був нижчим, ніж у черв’яків з меншим терміном життя, які не обмежувались в їжі. Також виявилося, що обмеження калорій підвищує активність ферменту ADH-1, відповідального за розщеплення гліцерину, в кишечнику та м’язах.

Вчені спостерігали схожі високі рівні активності ADH-1 у людей, які дотримувалися дієти з обмеженням калорій або отримували антивіковий препарат рапаміцин. Це свідчить про можливість існування спільного механізму, який лежить в основі здорового старіння різних видів, і ADH-1 виявляється ключовим у цьому процесі.

Триацилгліцерини, відомі також як тригліцериди, складаються з гліцерину, пов’язаного з трьома жирними кислотами. Наші експерименти підтвердили, що підвищена активність ADH-1 сприяє здоров’ю в похилому віці, знижуючи рівень гліцерину.

Додавання гліцерину до раціону черв’яків, навпаки, скорочувало їхню тривалість життя на 30%. Тварини, які були генетично модифіковані для підвищення рівня ферменту ADH-1, мали низький рівень гліцерину, залишалися худорлявими та здоровими, і жили довше, навіть на необмеженій дієті.

Проста молекулярна структура та широкі дослідження ADH-1 роблять його перспективною мішенню для розробки ліків, які підвищують його активність. Наша довгострокова мета – дослідити вплив сполук, що активують ADH-1, на здоров’я та тривалість життя як мишей, так і людей.

Дослідження в галузі боротьби зі старінням викликають як захоплення, так і суперечки. З одного боку, переваги здорового старіння очевидні. З іншого боку, продовження тривалості життя за рахунок здорового старіння може породити нові соціальні виклики.

Якщо тривалість життя досягне 120 років, соціальні структури, включаючи пенсійний вік та економічні моделі, повинні будуть еволюціонувати, щоб пристосуватися до старіючого населення. Правові та соціальні рамки, пов’язані з піклуванням про людей похилого віку та сімейним доглядом, можуть потребувати перегляду.

Покоління “сендвіч”, які мають дітей і живих батьків, можуть опинитися в ситуації, коли їм доведеться піклуватися про ще більше поколінь одночасно. Довше життя вимагатиме від суспільства переосмислення та реформування того, як інтегрується і підтримується дедалі старше населення в наших громадах. Неважливо, чи це за допомогою ADH-1, чи шляхом корекції дієти, пошук рішення для здорового старіння визначається не лише медичними аспектами, але й суспільними перспективами.