Творчі люди роблять те, чого інші зазвичай уникають, – дослідження

Тривалі періоди усамітнення можуть змусити багатьох з нас лізти на стіну, щоб знайти щось, що займе наш розум. Однак ті, хто творчо мислять, насолоджуються свободою втечі у власний ментальний всесвіт.

Американські психологи з університетів Арізони, Арканзасу та Міннесоти опитали понад 2 000 добровольців, щоб краще зрозуміти, як креативність вмикається, коли нам немає чим зайнятися.

Люди, які краще володіли дивергентним мисленням, рідше відчували нудьгу, коли залишалися наодинці зі своїми думками.

Хоча це не є несподіваним відкриттям, воно підкреслює відмінності між нашим розумом у вільному стані, що потенційно може вплинути на дослідження, які базуються на порівнянні сканувань мозкової активності у стані спокою.

Це також може допомогти знайти кращі способи заохотити людей цінувати свій вільний час, не відчуваючи себе зобов’язаними заповнювати його домашніми справами, робочими завданнями та випадковими роботами.

“Розуміння того, чому різні люди думають так, як вони думають, може призвести до перспективних втручань для поліпшення здоров’я і благополуччя”, – говорить старший автор дослідження Джессіка Ендрюс-Ханна, когнітивний нейробіолог з Університету Арізони.

Глобальна пандемія навчила нас, що тривалі періоди ізоляції – це стан, який мало кому з нас подобається. Існує кілька способів, як люди справляються з тиском, що виникає під час усамітнення, і не всі з них є здоровими.

Для декого соціальне дистанціювання стало дорогоцінною можливістю частіше занурюватися у власну свідомість, заповнюючи ці довгі години вигаданими історіями, бурхливими спекуляціями та безперешкодним перескакуванням між слабко пов’язаними думками.

“У сьогоднішньому зайнятому і пов’язаному цифровими технологіями суспільстві час побути наодинці зі своїми думками, не відволікаючись, може стати рідкісним товаром”, – каже Ендрюс-Ханна.

Щоб краще зрозуміти, як це виглядає в реальному часі, дослідники запросили 90 добровольців посидіти наодинці в кімнаті без цифрових відволікаючих факторів протягом 10 хвилин і просто висловити все, що спадало на думку.

Тест на дивергентне мислення надав дослідникам дані про схильність кожного учасника шукати нетрадиційні рішення для відкритих питань на кшталт “Як би ви заробили гроші, маючи 100 гумок?”.

Аналіз ланцюжка ідей, які прозвучали вголос, дав дослідникам певне уявлення про процеси, які дозволили декому мислити нестандартно.

“У той час як багато учасників мали тенденцію перескакувати між, здавалося б, не пов’язаними між собою думками, творчі особистості демонстрували ознаки більш асоціативного мислення”, – говорить Квентін Раффаелі, аспірант психології з Університету Арізони.

Вони також більше говорили, що відображає вільний потік ідей, і оцінили себе як менш нудьгуючих за цей час.

У другому дослідженні команда оцінила відповіді 2 612 учасників на онлайн-опитування про креативність. Самооцінки підтвердили результати першого дослідження – творчі люди менше нудьгували під час локдауну, спричиненого COVID-19.

Беручи до уваги суб’єктивність самоідентифікації як творчої особистості, а також труднощі, пов’язані з осмисленням роздумів волонтерів про економіку колекцій гумок, стає зрозуміло, що не всі ми однаково проводимо час у тиші.

Як би швидко багато хто з нас не намагався заповнити цей “мертвий час”, втрата фокусу і зонування не є настільки непродуктивною, як ми можемо собі уявити. Навчитися приймати нашу внутрішню творчість і насолоджуватися цими моментами може бути корисно.

“Оскільки ми стаємо все більш перевантаженими, перепланованими і залежними від наших цифрових пристроїв, я думаю, що ми повинні краще працювати вдома, на роботі і в школі, щоб виділити час для простого відпочинку з нашими думками”, – каже Ендрюс-Ханна.

Це дослідження було опубліковане в журналі Creativity Research Journal.