Згідно з дослідженнями, опублікованими в журналі “Nature”, одна випадкова подія, що сталася більше ніж 1 мільйон років тому, може бути ключем до того, що відрізняє людський мозок від мозків інших тварин.
Ця подія полягала в мутації одного гена, який кодує білок під назвою SRGAP2C. Відомо, що цей білок допомагає вирішувати проблеми з рухом, координацією та моторикою. Цікаво, що у людини цей ген має декілька копій, тоді як у інших приматів він присутній тільки у одному екземплярі.
Мутація, яка сталася більше ніж 1 мільйон років тому, призвела до дублювання цього гена в геномі людини, що створило SRGAP2C-клон. Цей клон почав еволюціонувати і швидко став більш складним, ніж його “предок”. І саме через це SRGAP2C може бути ключовим для того, що відрізняє людський мозок від мозків інших тварин.
Дослідники виявили, що SRGAP2C має важливу роль в формуванні кори мозку, особливо в тих частинах, які відповідають за високу когнітивну активність. Це може пояснити, чому людський мозок може вирішувати більш складні проблеми, порівняно з мозками інших тварин. Інші примати, наприклад, мають схожі механізми для розвитку мозку, але вони не мають SRGAP2C-клону. Це може пояснювати, чому люди мають більшу здатність до вирішення складних задач, зокрема в галузі математики, мови та мистецтва.
Окрім того, знання про SRGAP2C можуть допомогти в розумінні деяких порушень нервової системи, таких як шизофренія та аутизм. Наприклад, деякі дослідження показують, що SRGAP2C може бути пов’язаний з ризиком розвитку цих порушень. Тому, дослідження цього гена можуть допомогти в розумінні механізмів, що лежать в основі цих захворювань, та можуть стати основою для розробки нових методів лікування.
Узагалі, знання про еволюцію людського мозку та механізми його розвитку можуть допомогти в розумінні того, що відрізняє нас від інших тварин. Це може мати велике значення для біології, медицини та когнітивної науки.
Отже, хоча одна випадкова подія більше ніж 1 мільйон років тому може здатися незначною, вона могла мати велике значення для еволюції людського мозку та вирішенні складних завдань. Дослідження SRGAP2C можуть допомогти в розумінні біологічних та механічних процесів, що лежать в основі мозкової діяльності людини, а також розв’язанні проблем, пов’язаних з порушеннями нервової системи.
