Вулканічний місяць Юпітера Іо випромінює дивні радіохвилі, і зонд NASA “Юнона” прислухається до них.
Космічний апарат NASA Juno “прослуховує” радіовипромінювання вулканічного місяця Юпітера Іо, що дозволить дослідникам з’ясувати, що викликає ці дивні радіохвилі.
Про це повідомляє Space.com
З усіх планет нашої Сонячної системи Юпітер володіє найбільшим і найпотужнішим магнітним полем, яке простягається так далеко, що деякі місяця планети обертаються всередині нього. Оскільки Іо знаходиться найближче до планети, місяць “спійманий в гравітаційне перетягування каната” між Юпітером і двома іншими великими місяцями, повідомляє NASA. Ці протилежні тяжіння викликають сильне внутрішнє тепло, що призвело до сотень вулканічних вивержень на поверхні місяця.
Вулкани викидають в космос 1 тонну газів і частинок в секунду, йдеться в заяві NASA. Частина цього матеріалу розпадається на електрично заряджені іони й електрони, які потім дощем падають на Юпітер через магнітне поле планети. Електрони, що потрапили в магнітне поле, прискорюються до полюсів Юпітера і по шляху генерують явище, яке вчені називають декаметровими радіохвилями (також відомими як декаметрового радіовипромінювання, або DAM).
Коли космічний апарат знаходиться в потрібному місці, щоб слухати, прилад “Юнона” може вловити ці радіохвилі, сказала в заяві Ясміна Мартос з Центру космічних польотів імені Годдарда NASA. Дослідники використовували дані з “Юнони”, щоб визначити, звідки в масивному магнітному полі Юпітера виходять радіовипромінювання. Ці дані проливають світло на поведінку величезних магнітних полів, створюваних газовими гігантами.
На думку дослідницької групи, радіохвилі приходять з простору, яке можна описати як порожнистий конус, де створені всі умови: правильна напруженість магнітного поля і правильна щільність електронів. Сигнал обертається, як маяк, і Juno вловлює його тільки тоді, коли “світ” світить на космічний апарат, йдеться в заяві NASA.
Радіодані також показали, що електрони, що створюють ці радіохвилі, випромінюють величезну кількість енергії, у 23 рази більше, ніж очікували дослідники. Такі електрони можуть виходити та з інших джерел, наприклад, з магнітного поля планети або сонячного вітру, вважає дослідницька група.
