Деменція зазвичай пов’язана з серйозною втратою пам’яті та когнітивних функцій. Вона часто супроводжується різними психіатричними симптомами, такими як тривога, порушення сну та депресія.
Нове дослідження, проведене вченими Каролінського інституту в Швеції, показало, що антидепресанти, які часто призначають пацієнтам з деменцією, можуть прискорювати погіршення їхніх розумових здібностей, а також збільшувати ризик переломів і передчасної смерті.
Хоча інші фактори не можна остаточно виключити, можливість того, що деякі антидепресанти можуть погіршувати основний стан пацієнтів, має велике значення для медичних фахівців, які лікують людей з деменцією.
Інгібітори зворотного захоплення серотоніну (SSRIs) та інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (SNRIs) вважаються першою лінією лікування депресії завдяки відносно незначним побічним ефектам. Однак нещодавні дослідження виявили зв’язок між цими препаратами та підвищеним ризиком деменції у літніх людей порівняно з психотерапією.
Несподівано, що деякі класи антидепресантів можуть заважати процесам, що відповідають за здатність думати та пригадувати минуле. Однак SSRIs досі вважаються корисними для захисту мозку від нейродегенерації, і навіть пов’язують їх зі зниженням бляшок, що, як вважається, завдають шкоди клітинам мозку.
Вивчення цих суперечливих висновків у популяції не дозволило отримати чіткої відповіді, ймовірно, через тип даних і обмеження методів збору результатів.
Для всебічного аналізу вчені Каролінського інституту, зокрема нейробіолог Міньцзя Мо, використовували національний шведський реєстр медичних даних, зібраних від пацієнтів з недавно діагностованою деменцією у період з 2007 по 2018 роки. Загалом було включено 18 740 пацієнтів, з яких понад 20% нещодавно отримали принаймні один антидепресант.
З цих призначень близько двох третин становили різні форми SSRIs.
Дослідження показало чіткий зв’язок між цими препаратами та важкою деменцією, при цьому навіть перевищення стандартної дозування призводило до збільшення показників деменції майже на півбала щорічно.
Зважаючи на спостережний характер дослідження та його обмеження, можна припустити, що інші фактори можуть впливати на цей зв’язок, ускладнюючи визначення чіткої лінії між дозою антидепресанта і когнітивним спадом.
Те, що пацієнти вже відчувають когнітивний спад, робить цей результат особливо складним для аналізу.
Однак вчені також виявили тривожне зростання ризику переломів, що може бути пов’язане з високими дозами SSRIs, що свідчить про небажане нейрологічне втручання, як і їхні результати, що натякають на збільшення загальної смертності.
Дослідження не виявило такого зв’язку з SNRIs, що може свідчити про відмінності в їх механізмах або обмеження самого дослідження. Майбутні дослідження можуть пролити світло на ризики та переваги кожного класу антидепресантів.
Важливо зазначити, що зміни в медикаментозному лікуванні мають проводитися тільки за консультацією з лікарем. Лікарі та фахівці з лікування деменції враховують безліч ризиків і потенційних переваг при призначенні індивідуального плану лікування та його коригуванні.
Коригування комбінацій ліків та дозувань вимагає врахування загального прогнозу пацієнта, що робить такі дослідження важливими для правильного балансування в полегшенні страждань від когнітивного спаду.
Це дослідження було опубліковане в BMC Medicine.