Пошуки шляхів до людського довголіття, здається, приносять свої плоди – люди живуть довше, ніж будь-коли раніше. То в чому ж секрет? Життя в правильному місці? Міфічні еліксири? Викрадення крові у вашого сина? Згідно з новим дослідженням, відповідь може бути набагато простішою.
У цій роботі команда з Гарвардського університету та Університету Британської Колумбії поставила наступне питання: “Чи можуть люди, які частіше помічають і вдячні за позитивний досвід, жити довше? “Чи живуть люди, які частіше помічають і відчувають вдячність за позитивний досвід, довше?”
Щоб знайти відповідь, вони проаналізували дані 49 275 осіб, які брали участь у дослідженні здоров’я медсестер (Nurses’ Health Study). Започатковане в 1976 році, дослідження збирає дані від жінок-медсестер у США, яким на момент реєстрації було від 30 до 55 років, і кожні два роки вони заповнюють анкети про своє здоров’я, спосіб життя та психосоціальні фактори, такі як система підтримки та якість життя.
Одна з анкет у 2016 році, коли середній вік учасників становив 79 років, була розроблена для вимірювання вдячності. Учасники мали оцінити, наскільки вони згодні за шкалою від 1 (повністю не згоден) до 7 (повністю згоден) з шістьма твердженнями, від більш позитивного “Я маю стільки всього в житті, за що варто бути вдячним” до більш похмурого “Коли я дивлюся на світ, я не бачу багато чого, за що варто бути вдячним”.
Потім у 2019 році команда перевірила, скільки було смертей – їх виявилося 4 608 – і об’єднала ці дані з попередніми даними, отриманими з анкети подяки.
При цьому вони виявили, що відчуття більшої вдячності пов’язане з довшим життям і, схоже, захищає від кожної конкретної причини смерті, яку проаналізувала команда.
Хоча в дослідженні були зроблені “консервативні” поправки на інші фактори, які можуть впливати на вдячність або смертність, такі як соціальне життя або історія хвороби, отримані результати не означають, що ці дві речі остаточно пов’язані – хоча попередні дослідження підштовхували до такого висновку.
“Попередні дослідження показали зв’язок між вдячністю та меншим ризиком психічних розладів і кращим емоційним та соціальним благополуччям. Однак її зв’язок з фізичним здоров’ям є менш вивченим”, – зазначає провідний автор дослідження Ін Чен (Ying Chen).
“Наше дослідження надає перші емпіричні дані на цю тему, які свідчать про те, що переживання афекту вдячності може збільшити тривалість життя серед літніх людей”.
Ключовими словами тут є “може” і “старші дорослі” – перше тому, що дослідження не надає доказів остаточного зв’язку, а друге тому, що, як охоче визнають автори в статті, одним з головних обмежуючих факторів дослідження є характер когорти.
Усі вони колись працювали в одній професії, були переважно білими і трохи старшими за віком. “Варто було б повторити це дослідження в інших соціально-демографічних, релігійних і культурних групах”, – пишуть автори.
Якщо виявиться, що існує певний, широко розповсюджений зв’язок, то робота над нашою вдячністю може стати набагато дешевшим і простішим способом зробити наше життя якіснішим і довшим.
“Попередні дослідження показують, що існують способи цілеспрямованого виховання вдячності, наприклад, записувати або обговорювати те, за що ви вдячні, кілька разів на тиждень”, – сказав Чен. “Сприяння здоровому старінню є пріоритетом громадського здоров’я, і ми сподіваємося, що подальші дослідження покращать наше розуміння вдячності як психологічного ресурсу для збільшення тривалості життя”.
