Близько 252 мільйонів років тому Земля пережила наймасштабнішу екологічну катастрофу в історії. Це Пермо-Тріасове масове вимирання, або Велике вимирання, знищило до 94% морських видів та близько 70% родин наземних хребетних. Тропічні ліси, як і сьогодні, були ключовими поглиначами вуглецю, але й вони зазнали колосальних втрат.
Вчені давно погоджуються, що причиною стало різке зростання концентрації парникових газів і швидке глобальне потепління. Але залишалося незрозумілим, чому надзвичайно спекотні умови трималися так довго — мільйони років.
🌋 Масивне виверження в Сибіру
Головним тригером катастрофи стало гігантське виверження в сучасному Сибіру — так звані Сибірські трапи. Магма проривалася через осадові породи, багаті на органіку, і розігрівала їх настільки, що в атмосферу потрапили величезні обсяги CO₂.
Цей процес міг тривати від 50 000 до 500 000 років. Температура на суходолі піднялася на 6–10 °C — надто швидко для того, щоб більшість організмів змогли адаптуватися.
🌱 Як зникнення лісів продовжило «парниковий стан»
У новому дослідженні вчені проаналізували викопні рештки рослин різних біомів (тропічних, субтропічних, помірних, посушливих). Вони побачили, що низько- та середньоширотна рослинність, особливо тропічні ліси, масово зникла після вивержень.
Тропічні болота та ліси раніше активно поглинали вуглець, але їх втрата різко знизила ефективність органічного вуглецевого циклу. На їхньому місці з’явилися карликові рослини — плауни заввишки 2–20 см. Великі рослини збереглися лише біля полюсів або в прохолодніших місцях, але й вони були менш ефективними у фіксації вуглецю.
Це призвело до багатомільйонного «вугілляного розриву» у геологічних шарах — часу, коли майже не утворювалося нових вугільних покладів через відсутність багатої рослинності.
🔬 Модель показала причину затяжного потепління
Вчені використали модель вуглецевого циклу SCION та оцінили продуктивність різних біомів на основі даних про скам’янілості. Модель показала: початковий «сплеск» температури через виверження Сибірських трапів тривав 5–6 мільйонів років саме через зниження здатності рослин поглинати вуглець.
Лише коли ліси відновилися й вуглецевий цикл запрацював знову, клімат поступово вийшов із «суперпарникового» стану.
⚠️ Уроки для сучасності
Вчені застерігають: хоча темпи змін у минулому вимірювалися тисячоліттями, сьогоднішні зміни відбуваються за десятиліття чи століття. Життя на Землі, попри стійкість, не здатне швидко адаптуватися без значних екологічних перебудов.
Зокрема, масова загибель тропічних лісів може стати «точкою неповернення», яка тільки підсилює глобальне потепління. Це ще раз підтверджує важливість збереження тропічних та субтропічних біомів для стабільності клімату планети.