Планета Земля існує вже 4,5 мільярди років, плюс-мінус, і за цей час вона сильно змінилася. Те, що починалося як куля розплавленої магми, врешті-решт охололо і утворило кілька невеликих тектонічних плит; через кілька мільярдів років планета була вкрита різними формаціями суперконтинентів і кишіла життям.
Але Земля все ще молода, з космологічної точки зору. Ми пройшли ледь більше третини її ймовірної тривалості життя, і попереду на нас чекає ще багато змін.
На жаль, схоже, що ми навряд чи їх переживемо. Згідно з опублікованим минулого року дослідженням, в якому за допомогою суперкомп’ютерів було змодельовано клімат на наступні 250 мільйонів років, світ майбутнього знову буде єдиним, де домінуватиме один суперконтинент – і він буде практично непридатним для життя ссавців.
“Перспективи далекого майбутнього видаються дуже похмурими”, – підтвердив Олександр Фарнсворт, старший науковий співробітник Інституту навколишнього середовища ім. Кабота при Брістольському університеті та провідний автор дослідження, у своїй заяві.
“Рівень вуглекислого газу може бути вдвічі вищим за нинішній”, – пояснив він. “Оскільки очікується, що Сонце також випромінюватиме приблизно на 2,5 відсотка більше радіації, а суперконтинент буде розташований переважно в жарких, вологих тропіках, більша частина планети може зіткнутися з температурою від 40 до 70 °C [104-158 °F]”.
За словами Фарнсворта, новий суперконтинент, відомий як Pangea Ultima, на честь стародавнього суперконтиненту Пангея, створить “потрійну проблему”: мало того, що світ зіткнеться з приблизно на 50 відсотків більшим вмістом CO2 в атмосфері, ніж зараз; мало того, що сонце стане гарячішим, ніж зараз, – це відбувається з усіма зірками, коли вони старіють, через еволюцію сили тяжіння і термоядерного синтезу, що відбувається в ядрі, – так ще й сам розмір суперконтиненту зробить його майже повністю непридатним для життя. Це пов’язано з ефектом континентальності – тим, що прибережні райони прохолодніші і вологіші, ніж внутрішні, і причиною того, чому літні і зимові температури, скажімо, в Лоуренсі, штат Канзас, набагато екстремальніші, ніж у Балтиморі.
“Результатом є переважно вороже середовище, позбавлене джерел їжі та води для ссавців”, – каже Фарнсворт. “Широко розповсюджені температури від 40 до 50 градусів за Цельсієм і ще більші щоденні перепади, а також високий рівень вологості, зрештою, вирішили нашу долю. Люди – разом з багатьма іншими видами – вимерли б через свою нездатність виводити цю спеку через піт, охолоджуючи своє тіло”.
І ось що найцікавіше: це лише найкращий сценарій. “Ми вважаємо, що CO2 може зрости з приблизно 400 частин на мільйон (ppm) сьогодні до більш ніж 600 ppm через багато мільйонів років у майбутньому”, – пояснив Бенджамін Міллс, професор еволюції земної системи в Університеті Лідса, який керував розрахунками для дослідження. “Звичайно, це за умови, що люди припинять спалювати викопне паливо, інакше ми побачимо ці цифри набагато раніше”.
Отже, хоча дослідження малює похмуру картину Землі через багато мільйонів років, автори застерігають нас не забувати про проблеми, які чекають на нас за рогом. “Життєво важливо не випускати з уваги нашу нинішню кліматичну кризу, яка є наслідком викидів парникових газів людиною”, – застерігає Юніс Ло, науковий співробітник з питань зміни клімату та здоров’я в Брістольському університеті та співавтор статті.
“Ми вже відчуваємо екстремальну спеку, яка шкодить здоров’ю людей, – зазначила вона. “Ось чому вкрай важливо якнайшвидше досягти нульового рівня викидів”.
