Вчені вже знають, що для того, щоб виявити життя у Всесвіті, недостатньо знайти тверді планети в населеній зоні зірки. Нагадаємо, це умовна область у космосі, визначена з розрахунку, що умови на поверхні планет, що знаходяться в ній, будуть близькі до умов на Землі і забезпечуватимуть існування води в рідкій фазі.
Але це лише відправна точка. Інші фактори, такі як вміст азоту, можуть відігравати роль у населеності планети, а також у співвідношенні суші та моря. У результаті нового дослідження вчені назвали новий важливий чинник. Тепер група вчених припускає, що одна з ключових характеристик кам’янистої екзопланети, що підтримує життя, полягає в тому, що вона повинна бути молодою — їй має бути максимум кілька мільярдів років. Все тому, що для підтримки життя планеті потрібно достатньо тепла для забезпечення вуглецевого циклу. Відповідно до теорії, істотну роль розігріві надр Землі грає радіоактивний розпад довгоживучих ізотопів урану і торію.
Цей процес, своєю чергою, викликає вулканічну дегазацію — викид газів, які усередині планети, в атмосферу через вулкани — поверхню планети. Дегазація продовжує кругообіг вуглецю. Згідно з новим дослідженням, старіші планети могли вже витратити радіоактивні ресурси і, таким чином, не змогли зберегти тепло.
«Ми знаємо, що ці радіоактивні елементи необхідні для регулювання клімату, але ми не знаємо, як довго їх вистачить. Згодом вони розпадаються, — пояснює провідний автор Кайман Унтерборн , науковий співробітник Південно-Західного дослідницького інституту у Техасі у заяві вишу. — Крім того, радіоактивні елементи нерівномірно розподілені по всій Галактиці, і в міру старіння планет у них може закінчитися тепло. Так дегазація припиниться».
Екзопланети без активної дегазації, найімовірніше, будуть холодними планетами-сніжками. А ось молоді планети з помірним кліматом найкраще підходять для пошуку життя, роблять висновок вчені.
