Попередні знахідки говорили про те, що поверхні Марса була вкрита водою приблизно 3 млрд років тому. Команда дослідників з Китайської академії наук разом із колегами з Данії проаналізувала дані, зібрані марсоходом «Чжужун», і дійшла висновку, що вода з планети могла зникнути значно пізніше.
Марсохід «Чжужун» вивчає поверхню Марса вже понад рік. За цей час він зробив знімки каміння мультиспектральною камерою та стріляв у них лазером, щоб проаналізувати склад випарів. Порівнявши сигнатури марсіанського каміння із земними, вчені виявили, що деякі з них — це гідратовані мінерали, тобто каміння, в яких є вода, пише phys.org. Також були знайдені сліди шарів дурикрусту, твердої кірки, для формування якої потрібні великі об’єми води або з-під поверхні або від танення льоду.
Дослідження підкріплює гіпотезу у тому, що у далекому минулому рідка вода як існувала лежить на поверхні Марса, але її течії були досить сильними, щоб залишати сліди на гірській породі.
Ці знахідки дозволяють вченим припустити, що вода могла зберігатися на Марсі довше, ніж вважалося, можливо, набагато довше. Також можна дійти невтішного висновку, що існування гідрогенізованих мінералів лежить на поверхні свідчить про можливість підземного льоду. Якщо це так, то космонавти, які прилетять на Марс у майбутньому, зможуть використати його для різних потреб. Наприклад, для отримання ракетного палива, щоб повернутися.
Наприкінці минулого року орбітальний апарат TGO виявив у долинах Марінер регіон розміром з Нідерланди, ґрунт якого на 40% складається із замерзлої води. Щобільше, цей лід знаходиться біля самої поверхні, на відміну від льоду на полюсах планети, що залягає на глибині кількох кілометрів.
Нові дані про те, як Марс із водного світу став мертвою планетою опублікували на початку року японські планетологи. Проаналізувавши дані апарату InSight, вони встановили, що важливу роль у колапс магнітного поля Марса міг зіграти водень в ядрі.