Міжнародна група вчених описала стародавню скам’янілість людини в Китаї, яка не схожа на жодного іншого гомініна, знайденого раніше.
Вона не схожа ні на лінію, яка розділилася на неандертальців, ні на денисівців, ні на нас, що свідчить про те, що наша нинішня версія людського родоводу потребує ще однієї гілки.
Щелепу, череп і кістки ніг, що належать цьому ще не класифікованому гомініну, позначеному як HLD 6, було знайдено в Хуалундуні, у Східній Азії, у 2019 році. Протягом багатьох років експерти Китайської академії наук (CAS) намагалися зіставити останки з відомим родоводом.
Обличчя гомініна за будовою схоже на обличчя сучасної людини, яка відокремилася від Homo erectus ще 750 000 років тому. Але відсутність підборіддя більше нагадує денисованців – вимерлий вид давніх гомінін в Азії, який відокремився від неандертальців понад 400 000 років тому.
Працюючи разом з дослідниками з китайського університету Сіань Цзяотун, британського Йоркського університету та іспанського Національного дослідницького центру еволюції людини, дослідники з CAS вважають, що вони відкрили абсолютно нову лінію – гібрид між гілкою, яка дала нам сучасних людей, і гілкою, яка дала нам інших стародавніх гомінідів в регіоні, таких як денисован.
Череп і щелепи HLD 6 (Wu et al., Journal of Human Evolution, 2023)
Історично склалося так, що багато скам’янілостей гомінін з плейстоцену, знайдених у Китаї, нелегко вписати в якусь одну лінію. Як наслідок, такі рештки часто пояснюють як проміжні варіації на прямому шляху до сучасного людства; як архаїчний приклад Homo sapiens, наприклад, або вдосконалену форму Homo erectus.
Але ця досить лінійна, спрощена інтерпретація є суперечливою і не є загальноприйнятою. Хоча Homo erectus дійсно існував в Індонезії приблизно до 100 000 років тому, рештки, які нещодавно були знайдені у Східному Китаї, мають більшу схожість з іншими, більш сучасними лініями гомінін.
Раніше дослідження геному неандертальських решток у Європі та Західній Азії виявили докази існування четвертої лінії гомінін, що жила в середньому та пізньому плейстоцені.
Але ця відсутня група ніколи не була офіційно ідентифікована у скам’янілостях.
Генеалогічне дерево ранніх людей, які, можливо, жили в Євразії понад 50 000 років тому (Кей Прюфер та ін., Nature, 2014).
Можливо, нещодавно знайдені в Китаї рештки гомінін є відсутнім шматочком головоломки.
Скам’янілі щелепа і череп належать 12-13-річній дитині, і хоча її обличчя має риси сучасної людини, кінцівки, черепна коробка і щелепа
“схоже, відображають більш примітивні риси”, – пишуть автори дослідження.
Їхні результати ускладнюють шлях до сучасної людини. Натомість мозаїка фізичних особливостей, виявлених у цього давнього гомініна, підтверджує співіснування трьох ліній в Азії – лінії H. erectus, лінії Денісована і цієї іншої лінії, яка є “філогенетично близькою” до нас.
Homo sapiens з’явився в Китаї лише близько 120 000 років тому, але здається, що деякі з наших “сучасних” рис існували тут задовго до цього. Можливо, останній спільний предок H. sapiens і неандертальців з’явився на південному заході Азії, а потім поширився на всі континенти.
Цю теорію тепер потрібно буде підтвердити додатковими археологічними дослідженнями.
