Проте цей край не був раєм для всіх його мешканців. Примати, бегемоти, слони та дамани, які населяли цю місцевість 30 мільйонів років тому, могли стати здобиччю грізного хижака: апексного хижака розміром із леопарда, що мав потужні щелепи та гострі, як бритва, зуби.
Ми знаємо про це завдяки сенсаційній знахідці палеонтологів – майже повному черепу цього недавно відкритого гіперхижака. Він належав до вимерлого ряду хижих ссавців, відомого як Hyaenodonta.
Команда на чолі з палеонтологом Шорук Аль-Ашкар із Університету Мансури та Американського університету в Каїрі дала цій страхітливій істоті назву Bastetodon syrtos – на честь єгипетської богині-захисниці Бастет із головою левиці.
“Протягом кількох днів наша команда ретельно розкопувала шари порід, що датуються приблизно 30 мільйонами років”, – розповідає Аль-Ашкар про експедицію, яка привела до цієї дивовижної знахідки.
“Коли ми вже збиралися завершувати роботи, один із членів команди помітив щось незвичайне – великі зуби, що стирчали із землі. Його радісний вигук зібрав усю команду разом, і це стало початком неймовірного відкриття – майже повного черепа стародавнього апексного хижака, про який мріє кожен палеонтолог-хребетник.”
Леопардоподібний гіперхижак тероризував Єгипет мільйони років тому
Фаюмська западина, де були знайдені ці кістки, є одним із найбагатших і найважливіших палеонтологічних місць, що охоплює 15 мільйонів років історії регіону. Цей період припадає на палеоген – критичний час у становленні сучасних ссавців.
Палеонтологи досліджують цю місцевість понад століття, розкриваючи дивовижні подробиці давньої екосистеми.
“Фаюм є однією з найважливіших палеонтологічних зон Африки”, – пояснює палеонтолог Метт Борс із Університету Дюка (США). “Без нього ми б знали дуже мало про походження африканських екосистем та еволюцію таких ссавців, як слони, примати та хієнодонти.”
Хоча всі кістки мають велике значення для розуміння анатомії вимерлих істот, череп є, мабуть, найважливішою частиною. Він може розповісти багато про стратегії виживання тварини. Череп Bastetodon має зубний ряд, типовий для Hyaenodonta, що дозволяє точно класифікувати його та визначити спосіб життя цього хижака.
Дослідники стверджують, що ця тварина була гіперхижаком – тобто її раціон, як і у диких кішок та крокодилів, складався більш ніж на 70% із м’яса. Bastetodon займав вершину харчового ланцюга у своїй екосистемі.
Але це відкриття дало ще одну важливу можливість – переосмислення знахідок, зроблених 120 років тому. Деякі скам’янілості, знайдені у Фаюмі ще у 1904 році, належали групі хижих хієнодонтів, розміром із лева. Спочатку їх віднесли до європейських видів хієнодонтів.
Хиєнодонти Африки та їхній шлях еволюції
Аль-Ашкар та її колеги встановили, що ці рештки, об’єднані в новий рід Sekhmetops (на честь давньоєгипетської богині війни Сехмет), походять саме з Африки, а не з Європи. Bastetodon також має африканське походження.
Згодом ці хижаки поширилися на північ, заселивши Азію, Європу, Індію та Північну Америку. Однак в Африці вони вимерли через зміни довкілля, що відкрило екологічні ніші для нових хижаків.
“Відкриття Bastetodon – це значний крок у розумінні різноманіття хієнодонтів та їхнього поширення по світу”, – зазначає Аль-Ашкар. “Ми прагнемо продовжити наші дослідження, щоб розкрити складні зв’язки між цими древніми хижаками та їхнім середовищем проживання в різні періоди часу та на різних континентах.”
Дослідження опубліковане в Journal of Vertebrate Paleontology.
