У світі посилюється кліматична криза

Щорічно у світі витрачається $423 млрд на субсидування викопного палива для споживачів (нафта, газ, вугілля). Це вчетверо перевищує суму, яку закликають виділити на допомогу бідним країнам для подолання кліматичної кризи.

Про це свідчать дані нового дослідження Програми розвитку ООН (ПРООН), йдеться у повідомленні організації.

«Коштів, які витрачаються безпосередньо на ці субсидії, було б достатньо, щоб покрити вартість вакцинації від COVID-19 для кожної людини у світі або тричі сплатити річний внесок, необхідний для ліквідації глобальної бідності. Якщо при розрахунку цих субсидій врахувати непрямі витрати, включаючи витрати, пов’язані із впливом на довкілля, то цифра зросте майже до $6 трлн, згідно з даними, нещодавно опублікованими Міжнародним валютним фондом (МВФ)», — додають в організації.

Крім того, аналіз ПРООН свідчить, що кошти, що сплачуються платниками податків, насправді лише збільшують нерівність та перешкоджають діям, спрямованим на боротьбу зі змінами клімату.

“Пандемія COVID-19 виявила застарілі аспекти глобальної економіки. Одним із них є той факт, що світ продовжує витрачати мільярди доларів на субсидування викопного палива. Водночас сотні мільйонів людей живуть у злиднях, а кліматична криза набирає обертів. З огляду на все це ми повинні поставити собі запитання: чи є субсидування викопного палива раціональним використанням державних коштів?» – Зазначає керівник ПРООН Ахім Штайнер.

Субсидування копалин не тільки неефективно, а й несправедливо. За даними МВФ, у країнах, що розвиваються, близько половини обсягу державних ресурсів, які витрачаються на підтримку споживання викопного палива, приносять вигоду 20% найбагатшого населення.

«Обговорення питання про субсидування викопного палива є політизованим, але факти свідчать про те, що реформування цієї сфери просто необхідне, і якщо провести його правильно, це покращить ситуацію бідних людей, створить робочі місця та захистить планету, — повідомляє провідний економіст Бюро ПРООН з питань підтримки політик та програм і співавтор цього дослідження Джордж Грей Моліна. — Ми сподіваємось, що це дослідження стане початком розмови про важливість реформ для стимулювання зеленої та справедливої ​​трансформації економіки у всіх країнах».

Кліматичні надзвичайні ситуації провокує насамперед енергетичний сектор, на який припадає 73% антропогенних викидів парникових газів. Реформування системи субсидування викопного палива сприяло б скороченню викидів двоокису вуглецю та справило б позитивний ефект на здоров’я та добробут людей.

Дослідження ПРООН рекомендує систематичне та поступове реагування на реформи. Дослідження включає аналіз історій успіху, зібраних у кількох країнах у різних регіонах, а також пропонує «набір інструментів» для законотворців для підтримки реформування системи субсидування та ціноутворення на енергоресурси. Цей набір дозволить застосувати поетапний підхід, який буде справедливим і рівноправним, а також включає захист доходів і компенсацію для вразливих груп населення.

Джерело