З наближенням кінця літа цвітіння водоростей у озері Ері, яке почалося приблизно в червні, все ще триває, сяючи смарагдово-зеленим (або, можливо, синім?) кольором.
Супутник Landsat-9 зробив знімки цвітіння водоростей в озері Ері 13 серпня, за даними NASA Earth Observatory, що показують, що воно покривало приблизно 830 квадратних кілометрів (320 квадратних миль) води в його західному басейні. Воно продовжувало зростати, досягнувши найбільшого розміру цього сезону – 1700 квадратних кілометрів (660 квадратних миль) 22 серпня.
Незвичайний зелено-блакитний колір – це результат діяльності мікроскопічних організмів, відомих як ціанобактерії, які отримали надлишок поживних речовин, таких як азот і фосфор, з сільського господарства або промисловості, а також тепла.
Погодні умови також можуть підсилювати ці фактори. Наприклад, у квітні 2024 року навколо озера Ері випав рекордний дощ, після чого почалася інтенсивна спека, що створило ідеальні умови для цього літнього цвітіння.
Озеро Ері, четверте за величиною з п’яти Великих озер Північної Америки, регулярно зазнає цвітіння водоростей, переважно через надходження поживних речовин із річки Момі.
Незважаючи на те, що це явище може здаватися цікавим, цвітіння водоростей може бути небезпечним як для дикої природи, так і для людей. Одним із найпоширеніших організмів у цвітінні водоростей в озері Ері є ціанобактерії Microcystis, які виробляють токсин мікроцистин. Токсини концентруються на поверхні води у вигляді піни, хоча вони можуть також переноситися повітрям.
Серйозні наслідки для здоров’я людини трапляються рідко, але відомо, що контакт з ціанобактеріальними токсинами може викликати алергічні реакції, такі як висипання на шкірі, подразнення очей і респіраторні симптоми, за даними Агентства з охорони навколишнього середовища.
Худоба і домашні тварини можуть сильно захворіти, якщо вип’ють воду, забруднену токсинами. Відомо також, що риби страждають від масової загибелі у водоймах із постійним цвітінням водоростей. Токсини є частиною проблеми, але вони також стикаються з нестачею кисню через надмірну кількість мікроорганізмів у воді.
Лабораторія досліджень навколишнього середовища Великих озер NOAA має вісім станцій у західній частині озера Ері для моніторингу рівня цих шкідливих токсинів. Їхні дані свідчать про те, що рівень мікроцистину досяг свого піку раніше влітку, приблизно в кінці липня і на початку серпня, хоча концентрації залишаються високими на початку вересня.
Такі дані, а також детальні супутникові знімки відіграють важливу роль у розумінні цвітіння водоростей і прогнозуванні їхньої появи. Вони можуть також надати підказки, чому великі цвітіння починають з’являтися вперше в інших Великих озерах, таких як озеро Верхнє. Не дивно, що зміна клімату є головним підозрюваним.