Топ-7 поширених помилок водіїв, які потім можуть “вилізти боком”
Автоексперти та MMR.net.ua підготували особливий матеріал, у якомі розповімо про деякі з найбільш частих помилок водіїв, через які потім страждають і їх авто, і вони самі, і майбутні власники тих машин. Читайте далі: Топ-7 речей, «яких робити не слід» з автомобілями!
Викручування коліс на стоячій машині
Англійці навіть дали окрему назву такому шкідливому процесу –«dry steering», тобто обертання руля «насухо», коли машина стоїть на місці. Тут просто треба розуміти, що в статиці навантаження на елементи підвіски та рульового чи навіть на самі шини значно вищі, ніж при коченні. При чому, чим ширші покришки і чим тяжче авто, тим важче системі провернути колеса в потрібний напрямок.
Сучасні машини всі обладнані системою підсилення керма, гідравлічною або електричною. Тому нам, водіям, однаково легко обертати рулем як на швидкості, так і в стоячому стані. Але не системі. Це добре відчутно на автомобілях без підсилювачів: наскільки легше стає крутити кермо, варто лиш ледь рушити. Чому? Бо при русі зусилля для повертання коліс знижуються. Хоча в машинах з підсилювачами рульового управління ця різниця нівелюється задля нашого комфорту, навантаження на рульову рейку, тяги чи «пальці» нікуди не пропадає – просто ми його не відчуваємо. Спробуйте вимкнути двигун, щоби підсилювач перестав працювати, і повторіть маніпуляцію з обертанням! Вже не так класно? Тож знайте: регулярні вертіння колесами вправо-вліво на сухому рівному асфальті в статиці сприяють швидшому зносу системи рульового управління. Тому без крайньої необхідності так робити не слід, а викручувати кермо треба в процесі рушання, навіть най-найповільнішого.
Додаткове значення це невігластво набуває на автомобілях з ГУР – гідропідсилювачем руля – де при повороті останнього в гідроциліндрі системи створюється тиск, і чим більше вивертаються колеса, тим він сильніший. Затримувати вивернутими до упору колеса при ввімкненому двигуні більше 3-5 секунд з цієї причини вкрай не бажано. На ресурс електропідсилювача це, між тим, ніяк не впиває. Хіба що тривалі стоянки надворі з вивернутими колесами, особливо в холодні погоду, сприяють деформації «пильників» з подальшим їх розривом.
Бездумне гальмування на нерівностях
Правило таке: бачите яму, горб, вибоїну, стик чи навіть той самий «лежачий поліцейський» тощо – гальмуйте ДО них, а щойно наблизились впритул до цієї нерівності – негайно відпустіть гальма. Коли вже ваші колеса опиняються на місці згаданої нерівності, вони не повинні бути затиснуті супортами. За даними mmr.net.ua, для коліс, як і підвіски, краще вже на вищій швидкості прокотитися по ямі чи виступі, ніж бути в зчепленому стані один з одним під час цього, тим паче під час інтенсивного гальмування. Адже в останньому випадку вся енергія від удару безпосередньо передається на елементи підвіски і навіть кузов, нищачи їх. Найбільше страждають рульові тяги, амортизаційні стійки, включно з «відбійниками», а з часом і кузов в області «стаканів».
А взагалі, професійний водій у міру можливості продумує свій рух і дорожню обстановку наперед, відтак у більшості випадків сповільнюється завчасно до перешкоди. Відповідно, потреби у втримуванні гальм, проходячи нерівність, взагалі не виникає. Втім, по-перше, завжди бувають непередбачувані моменти, особливо на наших дорогах. А по-друге, рухаючись, наприклад, спуском, ногу на гальмах приходиться тримати більшу частину часу, тому особливо вартує бути уважним і вчасно відпускати педаль, щоби ненадовго роз’єднати колодки і диски.
Звісно, у випадку екстремальної ситуації, якщо метою є негайне припинення або якомога більш інтенсивне сповільнення руху автомобіля, сказане вище стосуватиметься мало. Проте в умовах звичайного буденного руху, особливо звичними вже маршрутами, гальмування «на ямах» це не що інше, як тупість.
Часті прискорення-сповільнення в умовах міського трафіку
Водійський досвід глаголить: в умовах міста найраціональніше дотримуватися не надто повільної швидкості, але і не зашвидкої. У першій ситуації вас усі обганятимуть і займатимуть попереду вас місця на розв’язках, світлофорах, поворотах чи навіть тих самих заторах, до яких ви рано чи пізно доїдете. Власне, саме через специфіку міського трафіку в кінцевому підсумку фіаско зазнають і ті, хто навпаки надто «наярює» оберти від одного світлофора до іншого. Вони все одно стоятимуть у цих заторах і їх все одно наздоганятимуть у більшості випадків усі ті, хто був випереджений півкілометра назад. Знайома картина?
Щоби швидше прискоритись, витрачається більша кількість палива. Таким чином страждає водій, гроші якого викидаються на вітер, а також усі навколо нього, у середовище яких він гадить зайвою порцією викидів чи навіть шуму. Також сама силова установка, працюючи з підвищеною інтенсивністю, за законами фізики воліє до прискореного зношення її робочих елементів. Зрештою, гальмуючи перед черговим автомобілем попереду чи «червоним світлом», посилено стираються гальмівні колодки. І головне: заради чого це? Щоби все одно стояти у заторі на практично тому самому місці, що і щойно обігнане авто? Реальна перевага в часі у більшості випадків мізерна, а от машина з подібним регулярним відношенням приречена страждати.
Часте використання автоматичних автомийок або невміле самостійне миття машини
Миття автомобіля це значно підступніша річ, ніж може здаватися збоку. Хоча більшість людей розцінює цей процес як свого роду «свято» або благий вчинок, насправді після кожної мийки лакофарбове покриття та скло машини зазнають більшою чи меншою мірою згубного впливу.
Справа у пилюці. Чи це легкий, майже не помітний шар, чи навпаки грубий бруд, яким обляпана машина – не важливо! При контактній мийці всі ці міні-камінці, піщинки та часточки виконують роль дрібного абразиву – вони деруть фарбу та скло, утворюючи мікро подряпини, одна за одною. Згодом під впливом зовнішнього середовища (і чергових мийок зокрема) ці пошкодження сумуються, переростають у все більші і більші. Фарба та скло матовіють, блякнуть. Самі розумієте, утворюється «шикарне» поле для дії реагентів та іншого шлаку, яким наші комунальники загаджують дороги зимою. Або банально для вологи. Так і з’являється іржа.
Якщо мити авто самому, але, що називається, з підходом, то цей негативний вплив можна мінімізувати. Просто не шкодуйте води та якісних миючих засобів, а тряпку підбирайте якомога м’якшу. Не розмазуйте сухий бруд. І не користуйтеся довго однією і тією самою губкою, бо в неї саму з часом залазить купа дрібних піщинок, які не вимиваються. За даними mmr.net.ua, безконтактне миття теж доволі непоганий вихід, хоча тієї чистоти ви ним не досягнете. Головне: не тримати надто близько пістолет, щоби тиск води не нищив фарбу (рекомендована відстань ≈ 1 м). Ідеальним виходом буде поєднання цих двох методів.
А от щодо регулярного заїзду в бокс на автоматичну мийку, то цього краще уникати. В тих-таки гігантських щітках затримується купа бруду, який «відпіскоструїть» ваше авто по повній програмі, хоч відразу ви цього не помічатимете. Вже не кажучи про стан самих щіток, особливо на наших автомийках – хто і коли їх міняв? Якої вони якості? Вони самі можуть виявитися мало не наждачним папером.
Нехтування охолодженням турбонаддуву
Звичайні бензинові двигуни («атмосферники»), а також мотори з турбокомпресором / турбонагнітачем («компресорні») не вимагають додаткових заморочень. Тут мова піде лише про ті агрегати, які оснащені турбонаддувом («турбінами»). Як відомо, «гаряче» колесо турбіни розкручується вихлопними газами, щоби передати енергію обертання на «холодне» колесо, яке, у свою чергу, подає збільшений об’єм повітря на впуск двигуна. Так досягається висока питома потужність двигуна.
Якраз через те, що турбіну розкручують гарячі вихлопні гази і через те, що працює вона на спільному з двигуном мастилі (теж сильно нагрітому), вона отримує велике термонавантаження. Для того, щоби продовжити строк служби цієї системи, рекомендовано після кожного тривалого рейсу, перед тим, як заглушити мотор, дати йому попрацювати на холостих обертах хвилинку-дві, щоби турбонаддув охолонув.
Їзда на занижених обертах та невчасна заміна оливи
Подібно до заявлених показників з витрат пального, автомобільні виробники вказують і величини міжсервісних інтервалів – тобто рахують їх в ідеальних умовах. Все чому, бо це частина маркетингу: мовляв, чим більші міжсервісні пробіги дозволяються для певної марки / моделі, тим, за логікою споживача, впевненіша фірма-виробник у своїй продукції і її надійності зокрема, а відтак покупець охочіше заносять кеш у відповідний автосалон.
Але насправді циліндро-поршнева група потребує частішої заміни оливи. Особливо це стосується двигунів з турбонаддувом, де останній використовує спільне з самим мотором мастило. І найголовніше те, що багато власників не враховують таке поняття як «мотогодини»: час роботи двигуна на холостих обертах. Тобто на один пробіг покладатися не можна, варто мати на увазі міську експлуатацію з заторами і світлофорами. Чим більша частка пробігу припадає на такий цикл, тим регулярніше необхідно замінювати моторну оливу. Взагалі, рекомендується замінювати мастило через кожні 5-7 тисяч кілометрів, якщо машина більше використовується в місті, аніж за ним. Це число може варіюватися залежно від самого авто, але саме правило, що не можна покладатися на заявлені виробниками інтервали у 15-20 000 км, воно діє завжди.
Щодо їзди на занижених обертах, то це, мабуть, більше стосується власників авто з МКПП. Надто ране перемикання вверх і тривала їзда в такому режимі, особливо під гору, буквально «душать» двигун. Для нього вже краще працювати на підвищених обертах, аніж ось так душитися під низьким масляним тиском. Крім того, при регулярній їзді на низьких обертах паливо згорає гірше, що веде до детонацій, які руйнують не тільки компоненти мотора, але і КПП. Як повідомляє mmr.net.ua, важливий адекватний режим навантажень, тобто в середньому до 2 000 об/хв в більшості ситуацій. Хоча іноді потрібно «продувати» систему фільтрів і форсунок (долати трасові відстані на підвищених обертах) від різних шлаків і кіптяви, які збираються там з часом при тривалій їзді в спокійному темпі.
Їзда задом «по дзеркалах»
В окремих випадках здавати задом, орієнтуючись виключно «по дзеркалах» чи камері заднього огляду цілком можна. Ба більше, сучасні камери огляду на 360 градусів або 3D-моделювання довкола машини з будь-якої точки, доступні автомобілям дорогого сегменту, буквально провокують водія дивитись лише на екран. Втім, все це лише допоміжні атрибути комфорту, і то – не у всіх автомобілях.
Будь-який професійний шофер знає, що рух на авто у зворотному напрямку необхідно здійснювати з повернутою назад головою, лівою рукою тримаючи руль, а правою впершись об сидіння пасажира. Так краще відчувається траєкторія руху. Періодично треба контролювати ситуацію по лівому краю (обертатись назад ліворуч), а також оцінювати ситуацію на тих таки дзеркалах, куди ж без них. Тільки так досягається найвищий рівень оглядовості і контролю автомобіля, що убезпечить водія, а також всіх навколо від зіткнень і проблем.
Джерело: mmr.net.ua
