Чи є наша маленька блакитна планета насправді набагато більш заселеною, ніж ми думали? Нове дослідження припускає, що ми суттєво недооцінювали кількість населення в сільській місцевості через метод оцінки, заснований на поділі території на сітку.
Ідея цього методу проста: розділити світ на квадрати й оцінити чисельність населення в кожному з них на основі даних перепису.
Але оскільки ці оцінки переважно калібрувалися для міських територій, неточності в сільській місцевості залишалися непоміченими, стверджують дослідники з Університету Аалто у Фінляндії.
Сільські регіони становлять 43% населення світу – яке на останньому підрахунку перевищило 8 мільярдів осіб. Якщо розрахунки цього нового дослідження правильні, кількість недооблікованих людей може сягати мільярдів.
Дослідники проаналізували демографічні дані за період 1975-2010 років, розглядаючи вплив будівництва дамб на переміщення населення – ситуацію, для якої зазвичай є достовірні дані.
Проаналізувавши 307 проєктів дамб у 35 країнах, команда порівняла офіційну кількість переміщених осіб у цих районах із оцінками населення п’яти різних основних демографічних баз даних.
Значна розбіжність між офіційними даними та фактичною кількістю населення, яке проживало в цих районах, пов’язана з тим, що для сільських регіонів існує набагато менше детальних даних – таких як перепис, медична статистика та дані про інфраструктуру.
“Результати вражають, адже ці бази даних використовувалися в тисячах досліджень і активно застосовувалися для ухвалення рішень, але їх точність не перевірялася систематично”, – зазначає Йозіас Ланг-Ріттер з Університету Аалто.
Деякі науковці скептично ставляться до висновків дослідження, стверджуючи, що покращення супутникових знімків та методів збору даних у деяких країнах могли б зменшити ці розбіжності.
Однак навіть якщо похибка є меншою, її корекція все одно може охоплювати сотні мільйонів осіб.
Демографічні оцінки відіграють ключову роль у плануванні державних послуг та оцінці наслідків зміни клімату. Дослідники закликають приділяти більше уваги відстеженню чисельності населення в сільській місцевості, щоб забезпечити рівний доступ до ресурсів для всіх людей.
“Щоб надати сільським громадам рівний доступ до послуг та інших ресурсів, нам потрібно критично оцінити як минулі, так і майбутні застосування цих демографічних карт”, – додає Ланг-Ріттер.