У житті немає нічого безкоштовного – навіть напої без цукру мають свою ціну.
Вчені встановили ще одну потенційну загрозу для здоров’я, пов’язану зі штучним підсолоджувачем сукралозою (відомою як Splenda). Цього разу негативний вплив спостерігається не у кишківнику, а в мозку.
У рандомізованому перехресному дослідженні за участю 75 дорослих споживання напою із сукралозою призвело до підвищеного кровопостачання гіпоталамуса – ділянки мозку, яка контролює апетит і потяг до їжі.
Навпаки, при вживанні напою з цукрозою (звичайним цукром) у тих самих учасників спостерігався ефект зниження голоду. Рівень глюкози в крові підвищувався, що супроводжувалося зменшенням кровотоку в гіпоталамусі. Два години потому відчуття голоду в учасників, які вживали цукрозу, було значно меншим, ніж після споживання сукралози.
Попередні дослідження на гризунах підтверджують, що некалорійні підсолоджувачі можуть бути неефективними для схуднення та зменшення потягу до солодкого. Ба більше, вони, схоже, змінюють роботу гіпоталамуса і його взаємодію з іншими частинами мозку.
Сукралоза у 600 разів солодша за цукрозу, проте не містить калорій. Це створює дисбаланс між очікуваним надходженням енергії та її фактичною відсутністю, пояснюють автори дослідження.
«Якщо організм очікує отримати калорії через солодкий смак, але не отримує їх, це може змінити механізми мозку, які регулюють потяг до цих речовин у майбутньому», – попереджає ендокринолог Кетлін Алана Пейдж з Університету Південної Каліфорнії, яка керувала дослідженням.
Науковці наголошують на необхідності подальших досліджень, оскільки близько 40% дорослих американців регулярно споживають цукрозамінники.
Випробування включало 75 учасників віком від 18 до 35 років, які пройшли три окремі експерименти, отримавши аналізи крові та МРТ-сканування мозку до та після кожного тесту.
В один день вони пили напій із сукралозою, в інший – із цукрозою, а в третій – звичайну воду. Усі напої мали однаковий вишневий смак, щоб учасники не могли розрізнити їх. Кожна людина виступала власним контролем, а порядок вживання напоїв був випадковим, з інтервалом від двох днів до двох місяців.
На відміну від цукру, сукралоза не викликала підвищення рівня глюкози в крові чи викиду гормонів, таких як інсулін та глюкагоноподібний пептид-1 (GLP-1), які допомагають контролювати рівень цукру в крові.
«Організм використовує ці гормони, щоб повідомити мозку про надходження калорій і зменшити голод», – пояснює Пейдж. «Сукралоза не викликала такого ефекту, і ці відмінності були ще більш вираженими у людей із зайвою вагою».
Ці результати вказують на тісний зв’язок між метаболічними процесами та активністю мозку. Попередні дослідження також показали, що взаємодія сукралози з кишковими бактеріями може порушувати реакцію організму на глюкозу, що, можливо, також впливає на специфічну реакцію гіпоталамуса.
Колись Splenda вважалася біологічно інертною, проте останні дослідження виявили її зв’язок із пошкодженням ДНК, порушенням толерантності до глюкози та зміною мікробіому кишківника.
Два роки після того, як Всесвітня організація охорони здоров’я попередила про можливі метаболічні та запальні ризики, ми маємо ще одну причину замислитися перед споживанням сукралози.
Команда Пейдж наразі проводить нове дослідження, щоб з’ясувати, як цей підсолоджувач впливає на мозок дітей та підлітків.
«Чи можуть ці речовини змінювати розвиток мозку дітей, які мають ризик ожиріння?» – запитує Пейдж.
«Дитячий мозок особливо вразливий у цей період, тож це може стати критичним моментом для втручання».
Дослідження було опубліковано в журналі Nature Metabolism.