Кажани відомі своєю чутливістю до стресу, але питання, як це впливає на репродуктивну здатність цих тварин, мало вивчалося. Нове дослідження показало, що вплив гострого стресорного фактора призвів до швидкого зниження важливих для фертильності показників у самців кажанів.
Експеримент для визначення наслідків стресу провела біологиня Маттіна Алондж (Mattina Alonge) з Каліфорнійського університету в Берклі (США) разом із колегами зі свого та канадських вишів. Роботу вчених опублікував журнал Experimental Biology.
Заздалегідь виловлених і утримуваних у клітках дорослих самців великого бурого шкіряка (Eptesicus fuscus) помістили в спеціальний фіксатор, де тварини перебували протягом години в неприродному для себе положенні – лежачи на спині і з розправленими крилами.
Після фіксації кажанів занурили в глибокий наркоз за допомогою інгаляції ізофлураном, а потім умертвили обезголовленням. З тулуба тварин відразу зібрали кров для подальшого аналізу на гормони. Крім того, на дослідження взяли мозок і яєчка кажанів.
Експеримент включав і контрольну групу. Цих тварин не фіксували, а приспали й умертвили одразу після вилучення з клітин, після чого, знову ж таки, зібрали кров і органи для вивчення. Маніпуляції з кажанами проводили в червні, коли в самців підвищується рівень тестостерону і збільшуються сім’яники, готуючись до шлюбного сезону.
За результатами аналізів з’ясувалося, що в кажанів, які пролежали годину на спині, рівень гормону кортикостерону, що відповідає за реакцію організму на стресові ситуації, зріс більш ніж у вісім разів, а концентрація тестостерону впала приблизно на 50%. Також учені виявили, що діаметр насіннєвих канальців у самців, які зазнали стресу, зменшився на 25%, а насінники стали уп’ятеро більш чутливими до гормонів стресу в крові.
Дослідження мозку показало, що в стані стресу у тварин виділялося більше нейропептидів RFRP (RFamide-related peptides), які можуть знижувати фертильність і здатність самців до розмноження. До того ж у сім’яниках кажанів активувалися гени, що беруть участь у запуску загибелі клітин. Тобто години стресових умов виявилося достатньо для згубного впливу на тканини репродуктивних органів.
“Короткий час, за який гонади кажанів E. fuscus відреагували [на стрес], безпрецедентний для ссавців. Це свідчить про високу чутливість кажанів до гострих стресових факторів”, – підкреслила Маттіна Алондж. За її словами, така особливість робить самців вразливими напередодні сезону розмноження, оскільки стрес може позначитися на їхній здатності виробляти потомство.
Відкриття вчених мають значення з огляду на важливу роль кажанів у підтримці та стабільності земних екосистем. Вони беруть участь в запиленні та поширюють насіння, поїдають комах, зокрема шкідників, а також слугують здобиччю для низки хижих птахів і ссавців. Тому від збереження популяцій кажанів залежить успішне існування багатьох рослин і тварин.
