Аналіз мікрозразка ґрунтового шару картини “Мона Ліза” пролив світло на рецептуру фарби, яку Леонардо да Вінчі використовував у своєму шедеврі.
Нове дослідження за участю вчених і мистецтвознавців із Франції, Великої Британії та Нідерландів опублікував Journal of the American Chemical Society. За допомогою методів синхротронної рентгенівської дифракції з високою кутовою роздільною здатністю та інфрачервоної мікроспектроскопії Фур’є фахівці вивчили фрагмент фарби нижнього шару “Джоконди”. Крихітний зразок взяли з правого верхнього краю картини, захованого під рамою.
За результатами аналізу вдалося встановити, що фрагмент фарби є незвичайною сумішшю сильно омиленої олії з високим вмістом свинцю і церуситу (PbCO3) – збідненого свинцевого білого пігменту. Найприкметнішою ж особливістю зразка стала наявність плюмбонакриту (Pb5 (CO3) 3O (OH) 2) – рідкісної сполуки, стабільної тільки в лужному середовищі.
Плюмбонакрит – побічний продукт оксиду свинцю. Його наявність у зразку вказує, що да Вінчі, якому були властиві експерименти з фарбами, використовував цю речовину у своїй палітрі.
Передбачається, що італійський живописець і вчений розчиняв порошок оксиду свинцю, що має помаранчевий відтінок, у лляній або горіховій олії. Нагріваючи цю суміш, він отримував більш густу і швидковисихаючу фарбу, яку потім наносив як базовий шар, готуючи дерев’яну основу з тополі для “Мони Лізи”.
A) “Мона Ліза”, Леонардо да Вінчі, Музей Лувру, Париж. Б) Збільшене зображення області взяття зразка. Точне місце вказано червоною стрілкою. В) Зразок фарби / © Victor Gonzalez et al.
Як розповів провідний автор дослідження Віктор Гонсалес (Victor Gonzalez), виходила олія дуже красивого золотистого кольору, більше схожа на мед.
Після да Вінчі схожий рецепт фарби, очевидно, використовував голландський художник XVII століття Рембрандт. У попередніх дослідженнях вчені знаходили сліди плюмбонакриту в його роботах.
“Це говорить, що такі рецепти передавалися протягом багатьох століть. Це був дуже хороший рецепт”, – зазначив Гонсалес.
Зроблені дослідниками відкриття є важливими, оскільки будь-які наукові підтвердження, що дають змогу по-новому поглянути на техніку живопису Леонардо да Вінчі, мають велике значення як для світу мистецтва, так і для людства загалом.
Сьогодні портрет “Мона Ліза”, на якому, як припускають, зображена дружина флорентійського торговця шовком Ліза Герардіні, зберігається в Луврі. На думку вчених, знаменита картина приховує ще чимало таємниць.
“Напевно належить відкрити багато, багато чого нового. Тим, що ми з’ясували, ми вклали всього одну маленьку цеглинку в знання”, – підсумував Гонсалес.
