Нещодавнє дослідження повідомляє про тривожне спостереження, що соціальні порушення, викликані карантинними заходами під час COVID, призвели до значних змін у мозку підлітків.
Використовуючи дані МРТ, дослідники з Університету Вашингтона в Сіетлі показали, що звичне старіння кори мозку у підлітків – зменшення її товщини, яке відбувається з віком – прискорилося після карантину, і цей ефект був більш виражений у мозку дівчат, ніж у хлопців.
Що ж ми маємо думати про ці результати?
Наука показує критичну важливість підліткового віку для розвитку мозку. Нестандартна поведінка підлітків у значній мірі пояснюється незрілістю їх кори головного мозку.
Під час підліткового віку в мозку відбуваються суттєві зміни, що дозволяють йому досягти зрілості. Одна з важливих змін – це зменшення товщини кори головного мозку.
Переломне дослідження 2022 року вперше показало, що в підлітковому віці існує критичний період пластичності мозку (здатності до змін) в передній частині мозку – області, що відповідає за мислення, прийняття рішень, короткочасну пам’ять та соціальну поведінку.
Чи могли карантинні заходи пандемії справді прискорити старіння мозку підлітків? І як сильні ці докази, що саме карантин став його причиною?
Щоб відповісти на перше питання, ми повинні зрозуміти, що старіння та розвиток – це дві сторони однієї монети. Вони нерозривно пов’язані.
З одного боку, біологічне старіння – це поступове зниження функцій клітин, тканин та систем організму. З іншого – розвиток – це процес, через який ми досягаємо зрілості.
Негативні умови в критичні періоди нашого життя, особливо в підлітковому віці, ймовірно, впливають на траєкторію нашого старіння.
Отже, цілком ймовірно, що “прискорене дозрівання” кори підліткового мозку є зміною, що вплине на швидкість старіння мозку протягом усього життя.
Отже, здається, є неприємний і набагато більш серйозний висновок: зафіксоване прискорене дозрівання – хоча й серйозна проблема – не є одноразовим негативним ефектом. Це може задати траєкторію негативного старіння мозку далеко за межі підліткового віку.
Тепер щодо другого питання: яку роль відіграли карантинні обмеження. Одним із центральних стовпів здоров’я мозку є “соціальна когніція”: здатність мозку взаємодіяти соціально з іншими. Це закладено в нашому мозку протягом 1,5 мільйона років.
Це фундаментально важливо. Якщо з нею втрутитись, можуть виникнути потенційно руйнівні наслідки для здоров’я, особливо для підлітків, які залежні від соціальної взаємодії для нормального когнітивного розвитку.
Водночас підлітковий вік є періодом виникнення багатьох нейропсихіатричних розладів, зокрема тривожних і депресивних розладів, причому дівчата мають вищий ризик розвитку тривожності та настроєвих розладів, ніж хлопці.
Соціально обмежувальні карантинні заходи, здається, мали значний негативний вплив на психічне здоров’я підлітків, особливо дівчат, і нове дослідження надає потенційне підґрунтя для цього.
Немає сумнівів, що карантинні заходи пандемії призвели до руйнівних наслідків для здоров’я багатьох людей.
До списку доказів тепер можна додати особливо тривожний висновок – що біологія розвитку мозку наших підлітків була пошкоджена цими заходами.
Але, можливо, головний меседж полягає в тому, що ширші наслідки політик охорони здоров’я, що зосереджуються на одній проблемі, повинні враховуватися ретельніше. У випадку відомих руйнівних наслідків соціальної ізоляції та самотності для здоров’я мозку, не можна сказати, що доказів не було.
Читайте оригінальну статтю.