Міжнародна група вчених дійшла висновку, що паперові оси, які добре розрізняють одна одну “в обличчя” і співпрацюють з іншими особинами, ймовірно, мають кращі когнітивні здібності, ніж їхні побратими.
Здатність розпізнавати інших індивідів часто пов’язують з еволюційною стратегією співробітництва: визначення облич, ймовірно, допомагає налагоджувати і соціальні контакти. До цього, як виявилося, здатні не тільки тварини, а й комахи. Найзнаменитіший приклад такого роду – паперові оси-полісти (Polistes fuscatus), вельми поширена група суспільних комах.
2021 року американські вчені провели серію експериментів із цими осами та дійшли висновку, що вони здатні впізнавати одне одного “в обличчя”, до того ж роблять вони це як люди, сприймаючи образ свого побратима загалом, а не за окремими частинами (окремо очі або ніс), тобто холістично. Щоб зрозуміти, про що йдеться, спробуйте пригадати форму носа або підборіддя знайомої людини. Якщо не маєте “пунктика” на цих деталях, ви навряд чи зможете відтворити у своїй пам’яті більшість носів і підборіддя окремо від облич ваших близьких.
Науковці з університетів Корнельського, Брауна, штату Айова (США), Левенського (Бельгія) та інших наукових організацій вивчили поведінку двох популяцій паперових ос – південної зі штату Луїзіана, де особини більш однорідні за зовнішнім виглядом (візерунки на їхніх “обличчях” червоного кольору та дуже схожі), і північної з міста Ітака, де оси мають більш різноманітні чорно-жовті “орнаменти” на “мордочках”. Попри те що обидві популяції належать до одного виду, виглядають вони дуже по-різному. Висновки дослідників представлені в журналі Current Biology.
Щоб більше дізнатися про когнітивні здібності ос, вчені провели серію експериментів. В умовах лабораторії вони знайомили особин із різних популяцій одна з одною, реєструючи при цьому рівень спостережуваної агресії, яку проявляли комахи (при зустрічі паперові оси нерідко б’ються, клацають, кусають і б’ють одна одну). Для початку дослідники організували “побачення” незнайомим між собою особинам. Потім кожна оса зустрічалася з тією, яку бачила раніше, а потім – знову з незнайомцем.
З’ясувалося, що оси з північної популяції були агресивні до тих комах, яких вони не знали, а ось до знайомих особин ставилися з куди більшою теплотою. Натомість їхні південні побратими до всіх ставилися однаково і не демонстрували зміни своєї поведінки – вони, схоже, просто не впізнавали тих, кого бачили раніше.
На цій підставі вчені припустили, що здатність розпізнавати інших особин робить ос більш спроможними керувати своїми соціальними контактами, а отже, і більш “розумними” порівняно з тими, хто такими навичками не володіє. Результати дослідження, на думку його авторів, демонструють наявність зв’язку між соціальною поведінкою та еволюцією когнітивних здібностей.