Ризик захворіти на деменцію може зростати з віком, якщо ви не отримуєте достатньої кількості повільного сну. За даними нового дослідження, люди старше 60 років на 27% більше ризикують захворіти на деменцію, якщо втрачають лише 1% цього глибокого сну щороку.
Повільний сон – це третя стадія 90-хвилинного циклу сну людини, що триває приблизно 20-40 хвилин. Це найспокійніша стадія, коли мозкові хвилі та серцебиття сповільнюються, а кров’яний тиск падає.
Глибокий сон зміцнює наші м’язи, кістки та імунну систему, а також готує наш мозок до сприйняття більшої кількості інформації. На початку цього року дослідження виявило, що люди зі змінами в мозку, пов’язаними з хворобою Альцгеймера, краще виконували тести на пам’ять, коли мали більше повільного сну.
“Повільний сон, або глибокий сон, багато в чому підтримує мозок, що старіє, і ми знаємо, що сон сприяє виведенню метаболічних відходів з мозку, в тому числі полегшує виведення білків, які накопичуються при хворобі Альцгеймера”, – говорить нейробіолог Метью Пейз з Університету Монаша в Австралії.
“Однак до цього часу ми не були впевнені в ролі повільного сну в розвитку деменції. Наші результати свідчать про те, що втрата повільного сну може бути модифікованим фактором ризику розвитку деменції”.
Пейс та її колеги з Австралії, Канади та США обстежили 346 учасників Фрамінгтонського дослідження серця, які пройшли два дослідження нічного сну в період між 1995 і 1998 роками та між 2001 і 2003 роками, з середнім інтервалом у п’ять років між періодами тестування.
Ця громадська когорта, яка не мала записів про деменцію під час дослідження 2001-2003 років і була старшою за 60 років у 2020 році, дала дослідникам можливість вивчити зв’язок між двома факторами з плином часу, порівнявши набори даних двох поглиблених полісомнографічних досліджень сну, а потім спостерігаючи за розвитком деменції серед учасників аж до 2018 року.
“Ми використовували ці дані, щоб дослідити, як повільний сон змінювався з віком і чи пов’язані зміни у відсотковому співвідношенні повільного сну з ризиком розвитку деменції в подальшому житті до 17 років потому”, – говорить Пейз.
За 17 років спостереження серед учасників було зафіксовано 52 випадки деменції. Рівні повільного сну учасників, зафіксовані під час дослідження сну, також були досліджені на предмет зв’язку з випадками деменції.
Загалом було виявлено, що рівень їхнього повільного сну знижувався, починаючи з 60-річного віку, причому ця втрата досягала піку у віці від 75 до 80 років, а потім вирівнювалася.
Порівнюючи перші та другі дослідження сну учасників, вчені виявили зв’язок між кожним відсотком зниження повільного сну на рік та 27-відсотковим збільшенням ризику розвитку деменції.
Цей ризик збільшився до 32%, коли вони зосередилися на хворобі Альцгеймера, найпоширенішій формі деменції.
Фремінгтонське дослідження серця вимірює численні показники здоров’я з плином часу, включаючи втрату об’єму гіпокампу (рання ознака хвороби Альцгеймера) і загальні фактори, що сприяють серцево-судинним захворюванням.
Низький рівень повільного сну був пов’язаний з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, прийомом ліків, які можуть впливати на сон, і наявністю гена APOE ε4, який пов’язаний з хворобою Альцгеймера.
“Ми виявили, що генетичний фактор ризику хвороби Альцгеймера, а не об’єм мозку, був пов’язаний з прискореним зниженням повільного сну”, – говорить Пейз.
Хоча ці асоціації очевидні, автори зазначають, що цей тип дослідження не доводить, що втрата повільного сну спричиняє деменцію, і, можливо, пов’язані з деменцією процеси в мозку спричиняють втрату сну. Для повного розуміння цих факторів потрібні додаткові дослідження.
Звісно, ми можемо зробити пріоритетом достатню кількість сну, адже він важливий не лише для зміцнення пам’яті. Існують навіть кроки, які можна зробити, щоб підвищити свої шанси на отримання більшої кількості цього критично важливого повільного сну.
Дослідження опубліковане в JAMA Neurology..