Нове археологічне відкриття на Кач Куч в Марокко спростовує традиційну думку про те, що Магреб (північно-західна Африка) був безлюдним до приходу фінікійців близько 800 року до н.е. Знахідки свідчать про значно складнішу історію цього регіону. Виявлено, що ще понад 3 тисячі років тому, в бронзову добу, тут існували стабільні сільськогосподарські поселення на узбережжі Середземного моря, що співпадало з розквітом таких цивілізацій, як мікенці.
Дослідження проводили молоді археологи з Національного інституту археології Марокко, які застосували сучасні технології, включаючи дрони, GPS і 3D-моделювання. Це дозволило не тільки здійснити нові розкопки, а й отримати додаткові дані для відновлення економіки та екології поселення в той період.
Під час розкопок на місці були виявлені три етапи заселення, що відбувалися між 2200 та 600 роками до н.е. Перший період залишив лише кілька неоздоблених фрагментів кераміки, кременевий знаряддя та кістку. Ці матеріали можуть свідчити про тимчасове заселення через природні процеси або обмежену діяльність.
На другому етапі, з 1300 року до н.е., поселення стало сталим. Мешканці, ймовірно, кількістю до ста осіб, займалися сільським господарством та скотарством. Вони будували круглі житла з дерева та глини, вирощували пшеницю, ячмінь, бобові та розводили худобу, овець, кіз і свиней. Також були знайдені стародавні бронзові предмети, зокрема уламок металу, що свідчить про використання бронзи.
Між 8-м і 7-м століттями до н.е. поселення зазнало впливу фінікійців, які почали осідати в сусідніх регіонах. З’явились нові архітектурні форми, поєднуючи місцеві та фінікійські методи. Зокрема, з’явилися квадратні кам’яні будівлі поруч із круглими, а також нові культури, такі як виноград та оливки, а також фінікійські керамічні вироби.
До 600 року до н.е. поселення було залишено, ймовірно, через соціальні або економічні зміни. Люди могли покинути Кач Куч і переїхати в інші сусідні поселення, зберігши свою культуру та традиції.
Існує дискусія щодо того, як саме організовувалися ці поселення. Можливо, вони були організовані в родинні громади, оскільки поховання не показують чіткої соціальної ієрархії. Це дає підстави для припущень, що ці люди могли говорити мовою, близькою до амазигів, предків пізніших маурітанських народів.
Це відкриття змінює наше розуміння історії Магребу. Знахідки вказують на те, що цей регіон мав тісні зв’язки з іншими частинами Середземномор’я, Атлантики та Сахари вже в доісторичні часи. Така історія, що була довго забута, тепер дає можливість по-новому осмислити роль Магребу в історії людства.
Нові дослідження кидають виклик старим наративам, які зображали Магреб як ізольовану територію, що стала цивілізованою лише після приходу зовнішніх народів. Відкриття Кач Куч допомагає змінити це уявлення і дає можливість переписати історію Північної Африки, підкреслюючи її важливе місце в контексті світової історії.
