На дні Тихого океану неподалік узбережжя Лос-Анджелеса дослідники виявили тисячі іржавих бочок, скинутих ще у XX столітті. Навколо них утворилися загадкові білі кільця. Нове дослідження показало: це наслідок реакції лужних хімікатів із морською водою, що створює своєрідні «мертві зони» з аномальною мікробіотою.
Токсична спадщина XX століття
У районі Сан-Педро зафіксовано понад 27 тисяч сталевих контейнерів, хоча загальна кількість може сягати пів мільйона. Більшість пов’язують із діяльністю «Montrose Chemical Company» — виробника пестициду ДДТ, забороненого у США в 1972 році через його небезпеку.
Втім, звіти EPA (Агентство з охорони довкілля США) підтверджують: відходи з ДДТ здебільшого зливали напряму з барж, а не зберігали у бочках. Тож залишається питання — які саме токсичні речовини компанії наважилися ховати в контейнерах?
Як формуються «білі кільця»
Зразки осаду з цих зон показали надзвичайно високий рівень лужності. У таких умовах формувався мінерал брусит — продукт реакції лужних сполук із магнієм морської води. Саме він і створює характерні білі відкладення, подібні до цементу. Вони підвищують лужність середовища ще більше, перетворюючи дно на локальні «мертві зони».
Екологічні наслідки
Білі кільця впливають на мікробіоту, змінюючи склад організмів, що виживають лише в екстремально лужному середовищі. Хоча загальний масштаб впливу важко оцінити без повної інвентаризації, локальні зміни в океанічних екосистемах вже очевидні.
Науковці закликають провести масштабне картування бочок і дослідити їхній вміст, адже йдеться не лише про ДДТ, а й про можливе скидання інших токсичних, радіоактивних і навіть військових відходів.
