Мозкова активність у дитячому віці може передбачати IQ у віці 18 років

Те, як гуде мозок маленької дитини у стані спокою, може передбачити її активний інтелект у подальшому житті.

Дослідники зі Сполучених Штатів та Німеччини продовжили дослідження, проведене в Румунії, щоб вперше показати, як виховання дитини може вплинути на її мозкову активність у майбутньому.

Відоме дослідження під назвою Бухарестський проєкт раннього втручання (BEIP) розпочалося на початку 2000-х років і відстежувало когнітивний розвиток покинутих дітей у Румунії.

Порівнюючи когнітивні здібності дітей, які виховувалися в прийомних сім’ях та інтернатах, з тими, хто ріс у домашніх умовах, дослідники виявили, що діти, які перебували в інтернатах, мали відносно нижчий рівень IQ у віці 18 років.

У цьому останньому дослідженні вчені виявили взаємозв’язок між моделями мозкових хвиль і показниками IQ в тих самих даних.

“Ці результати демонструють, що зміни мозкової активності, спричинені досвідом на початку життя, мають глибокий вплив на довгостроковий когнітивний розвиток, що підкреслює важливість раннього втручання для сприяння здоровому розвитку дітей, які живуть у несприятливих умовах”, – пишуть дослідники.

Сьогодні вважається, що поведінка мозку людини у стані спокою залишається відносно стабільною протягом усього дорослого життя, навіть якщо активна потужність мозку з віком змінюється.

Однак, як ця стабільна активність у стані спокою розвивається в ранньому віці, вивчено недостатньо.

У міру того, як типова людська дитина зростає від немовляти до 10-річного віку, її мозкова активність у стані спокою зазвичай характеризується меншою кількістю низькочастотних, або повільних, мозкових хвиль і більшою кількістю високочастотних, або швидких, мозкових хвиль.

Повільні хвилі під час відпочинку, як правило, пов’язані з обрізанням непотрібних нейронних зв’язків, що робить мозок більш ефективним при активному вирішенні розумових завдань.

Це ключовий крок у вдосконаленні когнітивного розвитку дитини, але якщо він відбувається занадто часто або занадто довго, він може стати шкідливим.

Якщо маленька дитина не отримує достатньої емоційної підтримки або когнітивної стимуляції, дані свідчать, що це може вплинути на її нейрокогнітивний розвиток, можливо, через вплив на нейронну обрізку.

Поточне дослідження, проведене дослідниками з Університету Меріленда, підтверджує цю ідею.

Оцінка IQ 202 18-річних учасників Бухарестського дослідження показала, що ті, хто мав нижчі показники, мали тенденцію до більш повільної хвильової активності в дитинстві.

Результати свідчать про те, що повільна хвильова активність мозку дитини у стані спокою може якимось чином опосередковувати вплив інституційного виховання та часу перебування у прийомній сім’ї.

Автори кажуть, що виявлена ними “значна кореляція” є “особливо вражаючою”, враховуючи тривалий проміжок часу між вимірюваннями та кількість особистісних і середовищних факторів, які можуть впливати на когнітивний розвиток на ранніх стадіях життя.

Попередні дослідження також виявили, що повільніші мозкові хвилі особливо чутливі до факторів навколишнього середовища, таких як бідність або соціокультурні негаразди. Але це дослідження вперше пов’язує повільні мозкові хвилі в дитинстві з довгостроковими когнітивними впливами в молодому віці.

Для підтвердження цього зв’язку потрібні подальші дослідження на більших когортах, і вченим потрібно буде дослідити, як повільні мозкові хвилі можуть впливати на довгострокові когнітивні зміни на практиці.

Хоча попереду ще багато роботи, нейробіологи сподіваються, що одного дня мозкові хвилі в дитинстві допоможуть нам “швидко ідентифікувати дітей з підвищеним ризиком поганого когнітивного розвитку, а також передбачити, де раннє втручання може допомогти дітям з труднощами у навчанні, щоб вони мали кращі результати в подальшому житті”.