Дослідники вважають, що всі понад 7 000 мов, якими сьогодні говорять люди, походять від єдиного мовного кореня, що виник понад 135 000 років тому. Вони дійшли цього висновку, вивчивши археологічні та генетичні дані, які вказують на те, що мовна здатність уже існувала до того, як Homo sapiens розділилися на окремі популяції.
Приблизно 100 000 років тому мова стала важливою частиною людської поведінки, що проявилося у символічному використанні тілесних прикрас і гравіювань. Лінгвіст Шигеру Міягава з MIT наголошує, що всі мови світу взаємопов’язані, і їхня спільна основа сформувалася ще до перших міграцій людей.
Аналіз генетичних даних, зокрема мітохондріальної ДНК та Y-хромосоми, підтверджує, що Homo sapiens почали розділятися на окремі групи близько 135 000 років тому. Якби здатність до мови виникла пізніше, то серед сучасних людей могли б бути популяції без мовлення або з кардинально іншими способами комунікації, однак таких прикладів не зафіксовано.
Розвиток мови сприяв появі характерних для людства поведінкових рис, таких як системне гравіювання, поховання померлих та складні соціальні взаємодії. Це вказує на те, що мовлення могло стати каталізатором інновацій та прискорити культурну еволюцію наших предків.
Деякі вчені припускають, що ці зміни відбувалися поступово, а не були спричинені виключно мовою. Вони вважають, що люди розвивали нові навички завдяки експериментам із матеріалами та розширенню соціальних мереж, що також могло стимулювати використання символічного мислення.
Хоча елементи мови спостерігаються в інших тварин, унікальною рисою Homo sapiens є символічне використання слів і здатність створювати складні абстрактні значення. Саме ця особливість дала людям можливість передавати знання та розвивати культуру, що, ймовірно, стало ключовим фактором еволюційного успіху нашого виду.
Це дослідження було опубліковане в журналі Frontiers in Psychology.
