Мікроскопічні частинки пластику — мікропластик та ще дрібніший нанопластик — виявляють практично скрізь, де б не шукали науковці. Вони присутні у повітрі, їжі, воді, і навіть… у людському організмі.
Нове дослідження американських вчених виявило, що ці крихітні частинки не просто циркулюють у крові, а й накопичуються у життєво важливих органах — легенях, печінці та артеріях. І що важливо: їхня присутність може бути пов’язана з підвищеним ризиком інсульту та серцевого нападу.
Шокуючі дані: у пацієнтів з інсультом у 51 раз більше мікропластику в артеріях
Дослідження, представлене доктором Россом Кларком з Університету Нью-Мексико на засіданні Американської кардіологічної асоціації, показало: в уражених артеріях людей, які перенесли інсульт або мали порушення зору, рівень мікро- та нанопластику у 51 раз перевищував той, що був у здорових артеріях.
Навіть у людей без симптомів, але з наявною атеросклеротичною бляшкою, вміст пластику був у 16 разів вищим, ніж у здорових учасників дослідження.
“Це справді шокує”, — прокоментувала результати докторка Джеймі Росс, нейробіолог з Університету Род-Айленда. “Навіть коли сигнал у три рази сильніший — це вже суттєво. А тут — п’ятикратне перевищення”.
Що пластик робить у наших судинах?
Науковці поки не можуть з упевненістю сказати, чи саме мікропластик є причиною захворювань. Але одне з відкриттів дослідження Кларка викликає занепокоєння: клітини, що знаходились у середовищі з високою концентрацією пластику, демонстрували змінену генну активність.
Зокрема, імунні клітини вимикали гени, відповідальні за боротьбу із запаленням, а стовбурові клітини втрачали здатність стабілізувати артеріальні бляшки. Це може свідчити про те, що пластик впливає на природні механізми захисту організму.
Як виявили пластик в артеріях?
Команда Кларка досліджувала зразки сонних артерій 48 пацієнтів. Для аналізу вчені нагрівали тканини до понад 1000°F (понад 530°C), щоб розкласти полімери на менші молекули, які можна ідентифікувати. Основною речовиною, яку виявляли, був поліетилен — один із найпоширеніших пластиків, що використовується у пакуванні, пляшках та автомобільних деталях.
Що далі?
Попри те, що дослідження ще не пройшло рецензування, вчені планують розширити експерименти, включаючи тести на тваринах, щоб перевірити причинно-наслідковий зв’язок між мікропластиком та серцево-судинними захворюваннями.
“Ми просто не знаємо, що саме він робить, але точно знаємо — мікропластик там є. І це вже причина для занепокоєння”, — підсумував доктор Кларк.
Ця стаття була спочатку опублікована Business Insider.