Кофеїн поліпшує когнітивні функції та сприяє навчанню

Згідно з аналізом двох невеликих, але інтригуючих досліджень, щоденне вживання значної кількості кофеїну може загальмувати здатність мозку до саморегуляції.

Дослідники з Дослідницького центру нейромодуляції при лікарні Батлера в Провіденсі, штат Род-Айленд, проаналізували сигнали мозку, пов’язані з навчанням і збереженням спогадів у 20 осіб, і виявили дивовижні деталі, які ставлять під сумнів припущення, що кофеїн сприяє пластичності мозку.

“Ці попередні дані підкреслюють необхідність безпосереднього тестування впливу кофеїну в проспективних потужних дослідженнях, оскільки теоретично вони припускають, що хронічне вживання кофеїну може обмежувати здатність до навчання або пластичності”, – пишуть дослідники в своїй опублікованій статті.

Завдяки своїй здатності блокувати аденозин, сигнальну хімічну речовину в мозку, яка допомагає нам відчувати сонливість у потрібний час, кофеїн має репутацію речовини, що підвищує рівень бадьорості.

Аденозин також впливає на процес, який називається довготривалим потенціюванням (LTP), тобто на те, як клітини нейронів у мозку зміцнюють зв’язки між собою – вважається, що це має вирішальне значення для сприйняття мозком нової інформації та адаптації з плином часу.

Загалом 16 осіб, які пили від одного до п’яти кофеїновмісних напоїв на день, і четверо осіб, які майже не вживали кофеїн, були піддані процесу стимуляції мозку, покликаному імітувати готовність до навчання в мозку, що називається повторюваною транскраніальною магнітною стимуляцією або транскраніальною магнітною стимуляцією (транскраніальною магнітною стимуляцією).

Потім команда шукала ознаки електричних імпульсів у нервовій системі як спосіб вимірювання LTP. У тих, хто не вживав кофеїновмісних напоїв, ці ефекти LTP виявилися значно сильнішими.

На думку дослідників, регулярна стимуляція кофеїном може викликати протидію в мозку, що може пояснити нижчий рівень пластичності – але поки що це лише гіпотеза.

Тут є застереження: в цьому дослідженні взяли участь лише 20 осіб, а розподіл на кофеїн і без кофеїну був дуже зваженим. Огляд також ґрунтувався на дозах кофеїну, про які повідомляли самі учасники, а це означає, що дослідники не можуть знати, як різні дози кофеїновмісних напоїв насправді впливають на довготривалу потенціювання.

Тим не менш, огляд був пілотним дослідженням, призначеним для формування майбутніх гіпотез. Дослідники мають намір продовжити дослідження в майбутніх точних і добре контрольованих дослідженнях, де час споживання кофеїну та його доза будуть суворо регламентовані перед тестуванням. Це, за словами авторів, дасть змогу “краще оцінити біодоступність кофеїну в центральній нервовій системі та його кореляцію з пластичними реакціями”.

Взаємозв’язок між кофеїном і здоров’ям і так досить складний: у попередніх дослідженнях було показано, що він має як позитивні, так і негативні ефекти – від потенційного захисту від деменції до можливого підвищення ризику діабету.

“Краще розуміння того, як кофеїн змінює основні механізми навчання і пам’яті, а також потенційний вплив кофеїну на клінічні ефекти транскраніальної магнітної стимуляції, заслуговує на подальшу увагу”, – пишуть дослідники.