Майже через два десятиліття після перенесеного у 30 років інсульту стовбура мозку, який позбавив її можливості говорити, жінка у США знову змогла перетворювати свої думки на слова в реальному часі завдяки новому процесу інтерфейсу «мозок-комп’ютер» (ІМК).
Аналізуючи активність її мозку з інтервалами у 80 мілісекунд та перетворюючи її на синтезовану версію голосу, інноваційна методика американських дослідників усунула затримку, яка була проблемою попередніх версій технології.
Здатність нашого тіла відтворювати звуки так само швидко, як ми думаємо, – це функція, яку ми часто сприймаємо як належне. Лише у рідкісні моменти, коли нам доводиться чекати перекладача або чути затримку мовлення через динамік, ми усвідомлюємо, наскільки важлива ця здатність.
Для людей, у яких можливість вимовляти звуки була втрачена через хвороби, такі як бічний аміотрофічний склероз, або через ураження нервової системи, імпланти, що взаємодіють із програмним забезпеченням, відкривають нові можливості.
Останнім часом у проєктах ІМК-технологій для перекладу мовлення спостерігається значний прорив, і кожен з них спрямований на зменшення часу, необхідного для перетворення думок у слова.
Більшість наявних методів вимагають аналізу повного блоку тексту перед його інтерпретацією, що суттєво уповільнює процес мовлення. Це не лише неприродно, а й може бути незручним для користувачів.
“Покращення швидкості синтезу мовлення та декодування є важливими для динамічного спілкування,” – зазначають дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі та Сан-Франциско у своїй науковій публікації.
Зазвичай такі системи потребують активного тренування, коли користувач має промовляти слова, проте ця методика навчала нейронну мережу, спираючись лише на активність сенсомоторної кори мозку 47-річної пацієнтки, коли вона мовчки “говорила” 100 унікальних речень із загального словника понад 1000 слів.
Новий метод дозволив майже вдвічі збільшити кількість слів, перекладених за хвилину, порівняно з попередніми технологіями. Завдяки прогнозуванню система могла безперервно інтерпретувати мовлення, що зробило його у 8 разів швидшим за інші методи. Ба більше, синтезоване мовлення звучало як її власний голос, оскільки було створене на основі записів до втрати мовлення.
Попри значні досягнення, дослідники зазначають, що метод ще не готовий до клінічного використання. Однак з огляду на швидкість розвитку технології, ті, хто втратив голос, можливо, незабаром зможуть відновити його.