Дослідження розвінчало міф про екологічну небезпеку копалень царя Соломона

Дослідження розвінчало міф про екологічну небезпеку копалень царя Соломона

Нове дослідження кидає виклик десятилітньому міфу про те, що стародавні копальні були екологічно небезпечними місцями. Дослідники з Тель-Авівського університету показали, що виробництво міді, пов’язане з копальнями царя Соломона, мало мінімальний вплив на сучасне або давнє населення. Результати змінюють наше розуміння ранніх металургійних індустрій і їх впливу на довкілля.

З 1990-х років дослідники обговорюють масштаби впливу металургійних практик доіндустріальної революції на здоров’я людей і довкілля. Наукова спільнота розділилася: одні вважають, що металургійна діяльність у бронзовому та залізному віках спричинила появу нових забруднень металами, які можна виявити на глобальному рівні, інші ж стверджують, що ці ранні індустрії мали мінімальний вплив на довкілля.

У своєму останньому дослідженні професор Ерез Бен-Йосеф із колегами з Тель-Авівського університету провели геохімічні дослідження на місцях виробництва міді в долині Тімна, Ізраїль. Ці копальні датуються Х століттям до н. е. і вважаються одним із потенційних кандидатів на роль копалень, пов’язаних із царем Соломоном — знаменитим монархом стародавнього Ізраїлю, згаданим у Єврейській Біблії та Старому Завіті, який, ймовірно, правив у той час.

Дослідники встановили, що забруднення довкілля від мідної промисловості було мінімальним і локалізованим, не створюючи значного ризику для мешканців регіону — як сучасних, так і тих, хто жив там у минулому. У рамках дослідження Бен-Йосеф із колегами також переглянули попередні дослідження і не знайшли доказів того, що стародавнє виробництво міді забруднювало планету.

Читайте також:  Вчені вперше клонували кота

«Ми дослідили два основні місця виробництва міді в долині Тімна: одне з залізного віку, епохи царя Соломона, та інше, що приблизно на 1 500 років старіше», — пояснив Бен-Йосеф у заяві.

«Наше дослідження було масштабним. Ми взяли сотні зразків ґрунту з обох місць для хімічного аналізу, створивши високоточні карти розподілу важких металів у регіоні. Ми виявили, що рівень забруднення на місцях видобутку міді в Тімні надзвичайно низький і обмежується лише ділянками стародавніх плавильних печей».

За словами Бен-Йосефа, концентрації свинцю — основного забруднювача у металургійній промисловості — знижуються до менш ніж 200 частин на мільйон вже за кілька метрів від печі.

«Для порівняння, Агентство з охорони навколишнього середовища США визначає рівень безпеки для працівників у промислових зонах на рівні 1 200 частин на мільйон, а для житлових зон на рівні 200 частин на мільйон».

Ці висновки ставлять під сумнів старі припущення про небезпеку стародавньої мідної промисловості для людей і довкілля.

«Ми демонструємо, що це не так. Забруднення в Тімні має дуже локальний характер, і лише ті, хто безпосередньо працював біля печей, ймовірно, страждали від вдихання токсичних випарів. Водночас на невеликій відстані від цих місць ґрунт є абсолютно безпечним. Крім того, співвідношення концентрацій міді та свинцю в ґрунті підтверджує, що метали “застрягли” у шлаку та інших промислових відходах, що запобігає їх вимиванню в ґрунт і впливу на рослини або людей», — додав Бен-Йосеф.

Читайте також:  “Всихаючі” екзопланети підтвердили гіпотезу про перетворення міні-нептунів в суперземлі

Результати команди узгоджуються з кількома недавніми дослідженнями в регіоні Ваді-Файнан у Йорданії, які також вказують на низький рівень забруднення. В одному з досліджень учені вивчили 36 скелетів людей, які жили біля копалень у залізному віці, і лише у трьох були виявлені сліди забруднення в зубах.

«Тімна та Файнан є ідеальними місцями для такого типу досліджень, оскільки вони не були порушені сучасним видобутком, як це сталося, наприклад, на Кіпрі. До того ж завдяки сухому клімату метали в ґрунті не вимиваються», — додав Бен-Йосеф.

Під час аналізу попередньої літератури щодо до-римської металургії та її глобального впливу команда знайшла дуже мало переконливих доказів на підтримку похмуріших тверджень.

«У 1990-х роках з’явилася тенденція представляти стародавнє виробництво міді як перший випадок промислового забруднення», — зазначив доктор Омрі Ягель, провідний дослідник у поточному дослідженні. «Такі заяви привертають увагу заголовків і дослідницькі гранти, але вони необґрунтовано переносять сучасні проблеми забруднення на минуле. Крім того, у дослідницькій літературі часто використовується термін “забруднення” для опису будь-яких слідів стародавньої металургійної діяльності, що призводить до помилкового припущення, що металургія була шкідливою для людей із самого початку — що явно не відповідає дійсності».

Читайте також:  Марсіанський вертоліт NASA здійснив ювілейний політ і поставив новий рекорд

Навіть коли металургійне виробництво стало масштабнішим і невід’ємною частиною людської цивілізації, саме токсична свинцева промисловість стала причиною глобального забруднення, а не самі метали.

«У 1990-х роках одне дослідження стверджувало, що сліди міді, знайдені в льодових кернах Ґренландії, потрапили туди через атмосферу з таких місць, як Тімна. Однак це твердження не підтвердило жодне подальше дослідження. Як дослідники, які стикаються з серйозними екологічними викликами нашого часу, такими як зміна клімату, ми часто шукаємо подібні проблеми в минулому або припускаємо, що шкода довкіллю була неминучим наслідком людської діяльності з часів аграрної революції. Але ми повинні бути обережними. Хоча кілька шматків шлаку на землі можна назвати “забрудненням”, не слід плутати ці локалізовані відходи з регіональним або глобальним екологічним забрудненням».

Джерело