Вірус Епштейна-Барр, поширений вірус, який інфікує більшість людей в певний момент їхнього життя, вже давно підозрюється як тригер розсіяного склерозу, аутоімунного захворювання, що вражає близько 36 людей на кожні 100 000 у всьому світі.
Але як саме цей вірус спонукає імунну систему атакувати власні клітини організму, часто роками пізніше, здебільшого не вдавалося з’ясувати вченим.
Тепер дослідники з Техаського університету ще на крок наблизилися до розуміння того, як вірус запускає імунні клітини на ранніх стадіях розсіяного склерозу, коли з’являються перші симптоми, але пацієнтам ще не обов’язково ставлять діагноз.
Незважаючи на всі ниточки, що пов’язують ВЕБ та РС, цей вірус довго не вдавалося виявити. Ці вірусні інфекції, як правило, виникають за кілька років до появи РС, що ускладнює для дослідників точне визначення того, як саме ВЕБ перемикає перемикач на РС у деяких, але не у всіх тих, хто заразився вірусом.
РС – це аутоімунне захворювання, при якому імунна система дає осічку і помилково атакує жирову захисну оболонку, так званий мієлін, що покриває нервові волокна в головному і спинному мозку.
Деякі попередні дослідження припускають, що це відбувається через молекулярну мімікрію між білками ВЕБ, які імунна система розпізнає як чужорідні, і молекулами, знайденими в мозку та мієліні нервових клітин, чого вона не повинна робити.
Виникає плутанина: антитіла, що виробляються В-клітинами, типом білих кров’яних клітин, помилково зв’язуються з неправильною молекулою, позначаючи її для знищення.
Однак В-клітини – це лише один з агентів імунної системи. Т-лімфоцити, інший вид білих кров’яних клітин, є важливими солдатами, які розпізнають тривожні сигнали інфікованих клітин, представлені у вигляді окремих білкових фрагментів (так званих антигенів) на їхній зовнішній поверхні.
Коли Т-клітина розпізнає мітку чужорідного загарбника, виробляється ціла армія клонів Т-клітин, специфічних до цього конкретного антигену.
Щоб ближче познайомитися з цією частиною імунної системи, Ассаф Готтліб (Assaf Gottlieb) та його колеги з Наукового центру охорони здоров’я Техаського університету збільшили зображення взаємодії між Т-клітинами в крові та спинномозковій рідині (СМР) восьми людей з ранніми симптомами розсіяного склерозу та лабораторно вирощеними клітинами, інфікованими вірусом ВЕБ, а також вірусними частинками.
Дослідники порівняли відповіді Т-клітин на вірус Епштейна-Барр, клітини, інфіковані EBV, та інші поширені віруси, включаючи грип, шляхом секвенування рецепторів, присутніх на зовнішній стороні Т-клітин, щоб побачити, що вони розпізнають.
У зразках крові пацієнтів 13 відсотків Т-лімфоцитів мали рецептори, що розпізнають клітини, інфіковані EBV, тоді як лише 4 відсотки розпізнавали антигени грипу.
У спинномозковій рідині кількість клонів Т-лімфоцитів, що розпізнають клітини, інфіковані EBV, різко зросла і становила 47 відсотків проаналізованих клітин.
Ці результати свідчать про те, що Т-лімфоцити, здатні розпізнавати EBV-інфіковані клітини, “присутні в спинномозковій рідині на ранніх стадіях розсіяного склерозу, що дозволяє припустити, що вони, ймовірно, відіграють важливу роль у патогенезі”, – пишуть дослідники в своїй роботі.
“Це переконливо свідчить про те, що ці Т-клітини або викликають захворювання, або певним чином сприяють йому, – пояснює Джей Вільям Ліндсі, автор дослідження і невролог UTHealth. “Ми проводимо експерименти, щоб визначити, що ці клітини можуть робити”.
Інші дослідники, які не брали участі в роботі, описують отримані результати як “більш переконливі докази” ролі ВЕБ у розвитку РС, але слід пам’ятати, що це невелике дослідження, в якому брали участь лише вісім пацієнтів.
Однак, в рівній мірі, невеликі дослідження, подібні до цього, необхідні для вивчення дрібних деталей потенційних механізмів, а їх результати доповнюють результати більших досліджень, спрямованих на пошук ширших закономірностей.
Звісно, історія може бути набагато ширшою. Розсіяний склероз – не єдине захворювання, з яким пов’язують ВЕБ; вважається, що вірус також викликає синдром хронічної втоми (інакше відомий як міалгічний енцефаломієліт, або МЕ/СХВ).
Як для такого поширеного вірусу, він справді завдає значної шкоди нашому здоров’ю.