Дослідження показало, як пандемія вплинула на соціальний розвиток та поведінку немовлят

Світ змінився для всіх нас, коли у 2020 році ми раптово занурилися в пандемію. COVID відправив нас у серію локдаунів у спробі контролювати поширення вірусу, поки не буде розроблено вакцину.

Більшість з нас знали, що вакцина стане ключем до нашого життя після пандемії. Але як бути з тими з нас, хто нічого не знав про світ до COVID?

Наша дослідницька група хотіла зрозуміти, яким було життя немовлят, народжених під час пандемії, і що це може означати для їхнього загального здоров’я та розвитку.

У нашій останній роботі ми виявили, що до двох років, за важливим винятком комунікації, ці немовлята, народжені під час пандемії, за поведінкою та розвитком дуже схожі на немовлят, народжених до пандемії.

Ми спостерігали за сім’ями немовлят, народжених в Ірландії в перші три місяці пандемії, з березня по травень 2020 року. Загалом 354 сім’ї та їхні немовлята відвідали нас у віці 6, 12 та 24 місяців.

Ці візити, особливо ранні, іноді були єдиними поїздками, які сім’ї здійснювали поза домом. Нас вразила настороженість деяких дітей до наших досвідчених педіатрів, що часто пояснювалося коментарями батьків на кшталт: “Вона мало гуляла”.

Під час кожного візиту ми запитували у батьків багато інформації про життя та розвиток їхніх дітей, заповнюючи анкети.

Зазвичай у таких дослідженнях найкраще порівнювати дітей з контрольною групою інших дітей, які народилися в той самий час, але не стикалися з такими самими проблемами. Оскільки більша частина світу була на карантині, ми зробили наступне найкраще.

Ми порівняли дітей, які народилися під час карантину, з аналогічною групою дітей, які народилися в Ірландії до пандемії. Це є обмеженням нашого дослідження, але порівнянних груп немовлят, які народилися в один і той самий час, не було.

Соціальне життя та розвиток

Ми виявили, що ці діти, які перебували на карантині, мали крихітні соціальні кола. Через обмеження, пов’язані з COVID, такі заходи, як групи для батьків і дітей, були скасовані, а відвідування інших будинків не відбувалося.

У шість місяців немовлят цілували в середньому лише троє людей, включно з батьками, що свідчить про те, що вони не зустрічали багато родичів або друзів родини. Кожне четверте немовля до свого першого дня народження не зустрічало жодної дитини свого віку.

Ми також запитали батьків, що вони відчували, виховуючи дитину під час пандемії. Такі слова, як “самотньо”, “ізольовано” та “складно” з’являлися неодноразово. Також з’явилися деякі позитивні теми, зокрема, батьківський зв’язок з новонародженою дитиною та більше сімейного часу через карантинні обмеження.

Ми розглянули десять віх розвитку немовлят у перший день народження. Серед них менше дітей, народжених під час пандемії, сказали своє перше слово, могли показувати пальчиком або махати ручкою “бувай-бувай”, і трохи більше немовлят вміли повзати.

Це має сенс, якщо подумати. Ймовірно, немовлята чули менше слів, оскільки вони менше виходили на вулицю і менше рухалися. Крім того, діти під час пандемії, ймовірно, були добре знайомі зі своїм будинком, тому їм було мало чого нового, на що можна було б вказати.

А оскільки батьки працювали вдома, а гості, як правило, не приходили, можливо, було менше потреби вчитися махати рукою на прощання.

Цілком можливо, що більше немовлят під час пандемії повзали, тому що вони, швидше за все, проводили більше часу вдома, досліджуючи місцевість.

У віці двох років нам було цікаво побачити, чи змінилися ці відмінності в розвитку. Ми ставили батькам запитання про спілкування на цьому етапі, зокрема, чи може дитина сказати два-три слова разом, щоб передати думку, чи може вона правильно вказати на щось, коли її про це просять (наприклад, вказати на м’яч), і чи може вона виконати просту команду (наприклад, покласти іграшку на стіл).

Діти, народжені під час пандемії, знову отримали дещо нижчі бали в комунікативній частині опитувальника, навіть після того, як ми скоригували такі фактори, як рівень освіти матері та вік дитини на момент заповнення опитувальника.

Але заспокоює те, що в інших сферах розвитку, які ми досліджували, включаючи моторику та здатність вирішувати проблеми, немовлята, народжені під час пандемії, мали такі ж показники, як і ті, що народилися до COVID.

Ми також з полегшенням побачили відсутність відмінностей у поведінці немовлят, народжених під час пандемії, від немовлят, народжених раніше.

Ми поставили батькам майже 100 запитань про поведінку їхніх дітей, зокрема про проблеми зі сном, тривожну поведінку, емоційну реакцію та соціальну замкнутість.

Що ми можемо зробити?

Дослідницькі групи в інших країнах також показали, що діти, народжені незадовго до або під час пандемії, мали дещо нижчі показники розвитку.

Зараз, коли заходи з протидії пандемії скасовані, дуже важливо, щоб усі діти, які народилися під час пандемії, могли досліджувати цей захоплюючий світ.

Сім’ї повинні зустрічатися з родичами та друзями, щоб познайомити малюків з ширшим колом людей, а діти повинні зустрічатися з однолітками в ігрових групах. Ми також знаємо, що розмови з немовлятами та читання маленьким дітям дуже корисні.

Усі немовлята повинні проходити скринінг розвитку, який часто передбачений національними програмами. Якщо сім’ї мають якісь особливі занепокоєння, важливо зв’язатися зі своїм медичним працівником, щоб обговорити розвиток дитини більш детально. Це дозволить надати ранню та цілеспрямовану підтримку дітям, у яких виявлено певні проблеми з розвитком.

Ця стаття передрукована з The Conversation . Читайте оригінал статті.