Нове дослідження підкреслює важливість вибору, який стоїть перед людством у боротьбі зі змінами клімату: вирішити проблему зараз або витратити значно більше грошей і ресурсів у майбутньому, після подолання критичних екологічних точок неповернення.
Команда з Тихоокеанської північно-західної національної лабораторії (PNNL) та Національної лабораторії Лос-Аламоса (LANL) провела дослідження з використанням кліматичних моделей і сценарію втрати морського льоду.
Точки неповернення — це порогові значення, після подолання яких неминуче відбуваються значні зміни, навіть якщо усунути першопричину цих змін. У цьому випадку дослідники розглядали, коли полярні регіони стануть незворотно безльодовими, навіть якщо глобальне потепління вдасться зупинити.
“Ви або несете витрати зараз, перед досягненням порогу, або чекаєте”, — каже математик Парваті Кулут із PNNL.
“І якщо ви чекаєте, ступінь втручання, необхідного для відновлення кліматичної системи, стрімко зростає”.
Дослідження показало, що після подолання точки неповернення витрати на відновлення морського льоду зростають у чотири рази. Хоча певні заходи можуть відтермінувати критичний момент, після завершення “вікна можливостей” витрати зростають ще швидше.
Дослідники також застерігають, що не всі наслідки точок неповернення можна виправити. А якщо відновлення можливе, то воно зазвичай потребує значно більше часу та зусиль.
“Якщо ми досягнемо 2100 року без морського льоду, то повернення льоду до попереднього рівня може бути неможливим, навіть якщо знизити викиди до рівня 2024 року”, — пояснює Кулут.
Це дослідження також може допомогти краще прогнозувати та ідентифікувати точки неповернення, що дозволить уникнути їх у майбутньому.
“Моя надія в тому, що ми зможемо використовувати спостережувані ознаки для раннього попередження про наближення критичних моментів”, — додає Кулут.
Дослідження було опубліковано в журналі npj Climate and Atmospheric Science.