“Damnatio ad bestias” (буквально “засудження до звірів”) була однією з найбільш жахливих форм страти, використовуваних у Римській імперії. Людей, засуджених до цього покарання, викидали на арену Колізею або інших амфітеатрів, де вони ставали здобиччю диких звірів.
Цей метод страти був призначений для рабів, злочинців, а іноді й для ранніх християн. Він не тільки слугував покаранням, але й виставою для публіки, яка прагнула кривавих видовищ.
Звірі, такі як леви, тигри, леопарди та ведмеді, були спеціально підготовлені до таких заходів. Їх утримували голодними, щоб зробити їх більш агресивними на арені. Людина, яку відправляли на смерть, часто була беззбройною або мала мінімальні засоби захисту.
Крім фізичного терору, цей метод страти мав на меті психологічне приниження. Засуджених могли роздягти, прив’язати до стовпів або кидати в клітини зі звірами, що підсилювало жах від неминучої смерті.
Зазвичай такі події проводилися під час великих свят та ігор, коли тисячі глядачів збиралися подивитися на жорстокі шоу. Хоча це було видовищем для римських громадян, для засуджених це був жахливий і болісний кінець.
“Damnatio ad bestias” стала символом жорстокості стародавнього Риму і показала, наскільки далеко люди могли зайти в прагненні до видовищ та покарань.
