Коли Бетельгейзе нарешті колапсує, ця зірка, яка наразі є червоним надгігантом, ймовірно, буде сяяти так яскраво, як Місяць у небі, протягом приблизно двох тижнів. Вона залишатиметься видимою вдень протягом 6-12 місяців після цього.
Це буде вражаюча подія, але обчислити, коли це станеться, – завдання складне. Час від часу, за останніми спостереженнями, Бетельгейзе то тьмяніє, то яскравішає, що породжує припущення, що зірка може стати надновою за дуже короткий проміжок часу, вимірюваний у людських тривалостях життя чи навіть десятиліттях, а не в астрономічних масштабах.
Точно визначити, коли зірка переживе колапс і стане надновою, поки що не вдається, і ситуацію ускладнює те, що зірки, подібні до Бетельгейзе, постійно викидають пил і газ, що може затемнювати наші спостереження, створюючи ілюзію, що зірка тьмяніє або стає яскравішою. Ще більше ускладнює ситуацію нове дослідження, яке припускає, що у зірки може бути “супутник”, що може означати, що вона знаходиться набагато далі від перетворення на наднову, ніж ми думали.
Команда дослідників, мотивована дослідженнями, які пояснили затемнення Бетельгейзе у 2019/2020 роках пиловими хмарами, вивчила закономірності в її світловій кривій – або кількість світла, що досягає нашої точки спостереження з часом. Було виявлено, що червоні гіганти, такі як Бетельгейзе, мають “довготривалі періоди”, або варіації яскравості протягом тривалих періодів. Ці періоди зазвичай пояснюються наявністю зірки-компаньйона. Виходячи з спостережень за Бетельгейзе, команда припустила, що це може бути подвійна система, що пояснює “велике затемнення” 2019/2020 років.
“Ми прогнозуємо існування α Ori B, низькомасивного супутника, який обертається навколо Бетельгейзе. Це припущення базується на наявності 2170-денного довготривалого періоду (LSP) у світловій кривій Бетельгейзе, періодичність якого приблизно в 5 разів довша за фундаментальний радіальний пульсаційний режим зірки, що триває 416 днів”, – пояснює команда у своїй статті, яка ще не пройшла рецензування. “Хоча на сьогоднішній день гіпотеза про подвійні системи є провідною для LSP в цілому, LSP і варіації радіальної швидкості, що спостерігаються у Бетельгейзе, разом вимагають перегляду існуючої фізичної картини”.
Згідно з дослідженням, найбільш імовірним поясненням варіацій яскравості Бетельгейзе є те, що α Ori B, як його назвали, “впливає на пил у своїй околиці, що відповідає за збільшення яскравості, коли супутник знаходиться у полі зору”. Команда намагалася встановити обмеження на орбіту та масу такого супутника, якщо він існує, припускаючи, що він є низькомасивним, щоб не деформувати Бетельгейзе значною мірою під час їхньої взаємної орбіти.
Якщо це вірно, то це означає, що зірка менш імовірно перетвориться на наднову найближчим часом, а затемнення та яскравіння можна пояснити наявністю “друга” Бетельгейзе, як його також називають у статті. На даний момент потрібні подальші спостереження за Бетельгейзе та додатковий аналіз, щоб оцінити, чи наближається Бетельгейзе до стану наднової, чи просто обертається разом з компаньйоном.
Дослідження було подано до журналів Американського астрономічного товариства і розміщено на сервері препринтів arXiv.
