Чому паморочиться голова і що з цим робити

Причин дуже багато: від зневоднення до інсульту.

За яких ознак потрібно викликати швидку допомогу

Негайно набирайте номер 103 або 112, якщо у вас або людини поруч вперше сильно закрутилася голова або паморочиться в голові і є один з цих симптомів:

• раптовий сильний головний біль;
• біль у грудях;
• утруднене дихання;
• оніміння рук чи ніг чи неможливість поворухнути ними;
• оніміння та слабкість м’язів обличчя;
• непритомність;
• двоїння в очах;
• швидке та нерегулярне серцебиття;
• труднощі під час ходьби, спотикання;
• невиразне або заплутане мовлення;
• неодноразове блювання;
• судоми;
• раптова зміна слуху.

Що таке запаморочення і як воно проявляється

Запаморочення – це узагальнена назва для відчуттів, які можуть змінюватись від легкої слабкості та нестійкості до почуття, що ви або навколишні предмети обертаються і кружляють. Воно рідко говорить про якийсь небезпечний для життя стан, але в деяких випадках може бути симптомом інсульту або інших серцево-судинних проблем.

Періодично голова паморочиться у всіх, але якщо напади зачастили, потрібно йти до терапевта та розпочинати обстеження. Якщо є ще якісь специфічні симптоми , можна одразу записуватися до вузького фахівця. Наприклад, при втраті слуху – до оториноларингологу, при головних болях – до невролога, при болях у серці – до кардіолога.

Чим небезпечне запаморочення

Запаморочення може бути симптомом небезпечного захворювання, яке у довгостроковій перспективі нашкодить здоров’ю, якщо не з’ясувати причину та не почати лікувати. До того ж, такі напади збільшують ризик падіння або травми. А якщо воно раптово почнеться, наприклад, під час водіння, то може спричинити катастрофу.

Що робити, якщо паморочиться в голові

Якщо у вас паморочиться в голові, потрібно почати з пошуку причини. Щоб тимчасово полегшити свій стан, можна:

• прилягти так, щоб голова була трохи вище ніг, поки запаморочення не пройде, а потім повільно підвестися;
• намагатися рухатися плавно без різких нахилів та зміни положення;
• приділяти достатньо часу відпочинку;
• пити багато рідини, особливо води;
• уникати кави , сигарет, алкоголю та наркотиків.

Чого не варто робити, якщо паморочиться в голові

Не потрібно робити нічого, що може посилити запаморочення або наразити вас на небезпеку, наприклад:

• різко нахиляти голову;
• різко вставати після сидіння чи лежання;
• лягати плазом на рівну поверхню;
• сідати за кермо, підніматися сходами, використовувати важку техніку.

Насамперед потрібно встановити причину запаморочення, тому що рекомендації, що робити, а що ні підходять не для всіх випадків. Точно не потрібно сідати за кермо і підніматися сходами, бо це небезпечно. Але навіть, здавалося б, нешкідлива порада пити більше рідини при деяких захворюваннях, таких як хвороба Меньєра, може збільшити стан.

Чому крутиться голова

Найчастіше запаморочення виникає через хвороби внутрішнього вуха — частини тіла, яка відповідає за почуття рівноваги. Також голова паморочиться через проблеми з кровообігом, неврологічними захворюваннями, прийомом деяких ліків та інших причин. Тож треба обов’язково йти до лікаря.

Доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення (ДППЗ)

Напередодні внутрішнього вуха ростуть мікроскопічні кристали кальцію – отоліт. У нормі вони не повинні потрапляти глибше (у півкружні канали), але іноді відриваються , наприклад, через травму або старіння. Тоді при повороті чи нахилі голови вони зміщуються, дратують внутрішнє вухо і викликають короткочасні напади запаморочення.

Що робити

На щастя, лікування досить просте. Є спеціальні маневри, яким вас навчить оториноларинголог. З їхньою допомогою можна перемістити кристали, щоб вони більше не заважали. Ці рухи можна виконувати у будь-який час навіть удома. Більшість людей відзначають полегшення після першого разу.

Для лікування ДППГ заднього півкружного каналу найчастіше застосовують маневр Еплі, який справді допомагає. Іноді кристали прилипають до желеподібного ковпачка на чутливих клітинах, тоді вивести їх за допомогою рухів складніше. Також є й інші маневри для ДППГ латерального та переднього каналів.

Хвороба Меньєра

Це захворювання, яке розвивається , коли рідина утворюється у внутрішньому вусі і тисне на вестибулярний апарат. Досі невідомо, чому вона накопичується. Захворювання може виникнути у будь-якої людини, але частіше виникає у віці від 40 до 60 років. Він характерні раптові напади сильного запаморочення тривалістю від 20 хвилин до 12 годин. Також можуть бути:

• приглушення чи спотворення звуків;
• втрата слуху;
• дзвін у вухах ;
• нудота та блювання.

Що робити

Може допомогти зміна способу життя:

• дотримання дієти з низьким вмістом солі;
• обмеження алкоголю та кофеїну;
• відмова від куріння;
• заміна деяких ліків.

Також призначають ліки від запаморочення, а якщо вони не допомагають, то рекомендують ін’єкції препаратів безпосередньо у вухо та оперативне втручання.

Інфекції

Вестибулярний апарат, який відповідає за рівновагу, знаходиться у внутрішньому вусі. Якщо вушна інфекція проникла так глибоко або ще в організмі були віруси, які перемістилися зі струмом крові, то з’являються характерні симптоми . Запалення вестибулярного нерва (вестибулярний неврит) може викликати тривале сильне запаморочення. Якщо при цьому зник слух, це може бути лабіринтит – інфекція у півкружних каналах.

Що робити

Потрібно йти до лікаря та лікувати інфекцію, яка викликала симптоми. Зазвичай призначають ліки для полегшення нудоти та запаморочення, також можуть знадобитися противірусні, антибіотики та стероїди.

При лікуванні вестибулярного нейроніту противірусні не допомагають, тому зазвичай призначають симптоматичне лікування та іноді стероїди, які не покращують прогнозу, але трохи вкорочують гострий період.

Морська хвороба

Загойдування в транспорті розвивається через те, що сигнали від очей, м’язів, суглобів та внутрішнього вуха різняться: предмети за вікном рухаються, внутрішнє вухо відчуває хитавицю, а тіло нерухоме. Мозок не розуміє, звідки суперечність, тому ми відчуваємо себе погано і відчуваємо:

• нудоту та слинотечу аж до блювання;
• запаморочення;
• слабкість;
• сонливість ;
• дратівливість.

Що робити

Щоб менше захитало, допомагає сон. Тому застосовують антигістамінні препарати першого покоління, наприклад, з урахуванням дименгидрината. Також полегшує стан свіже повітря, вода, льодяники. І в жодному разі не варто читати чи дивитися в телефон!

Ортостатична гіпотензія

У деяких людей, якщо різко підвестися, сильно падає тиск, тому що кров під дією гравітації приливає до ніг, а організм не встигає перебудуватися, щоб утримати її і мозку вистачило кисню. Через це темніє в очах, паморочиться в голові і накочує слабкість.

Що робити

Зазвичай напад проходить досить швидко без будь-якої допомоги. Якщо є схильність до такого падіння тиску , не потрібно схоплюватися з ліжка або різко вставати зі стільця. Зверніться до лікаря, щоб обстежитись, якщо такі епізоди бувають часто або завдають сильних незручностей.

Атеросклероз

Через атеросклероз звужується просвіт артерій, тому органи недоотримують кисень. Коли мозок відчуває його нестачу, виникає запаморочення. Якщо посудина різко закупорилася, наприклад, при пошкодженні бляшки, це може закінчитися інфарктом або інсультом. Тому іноді запаморочення стає ранньою ознакою судинної катастрофи.

Запідозрити атеросклероз артерій, які ведуть до мозку, можна за такими ознаками:

• втрата слуху;
• двоїння в очах;
• затуманений зір;
• оніміння обличчя, рук чи ніг.

Що робити

Щоб уникнути інфаркту та інсульту , потрібно змінити спосіб життя, приймати ліки, що контролюють тиск та утворення тромбів, а у важких випадках – відновлювати кровотік хірургічно.

Прийом деяких ліків

Іноді запаморочення виникає як побічний ефект від деяких ліків, таких як:

• протисудомні;
• антидепресанти;
• седативні;
• транквілізатори.

Також запаморочення до непритомності може бути, якщо препарати від гіпертонії знизили тиск занадто сильно.

Що робити

Якщо ви пов’язуєте запаморочення з новим препаратом, дізнайтеся у лікаря, чи можете його змінити або зменшити дозування, щоб адаптуватися.

Сильний стрес та тривожні розлади

Людина, яка перебуває у травмуючих обставин чи відчуває безпричинну паніку , різко частішає дихання, через що виникає гіпервентиляція — стан, у якому кисню у крові стає занадто багато, а вуглекислого газу, навпаки, мало. Це проявляється такими ознаками, як:

• запаморочення;
• переднепритомний стан;
• часте, плутане дихання;
• відрижка, здуття живота, сухість у роті;
• слабкість, сплутаність свідомості;
• сонливість чи безсоння;
• оніміння або поколювання в руках та навколо рота;
• м’язові спазми в руках та ногах, біль у грудях, серцебиття.

Що робити

Під час такого нападу оточуючим потрібно спробувати заспокоїти та відволікти людину. Спокійним, м’яким і доброзичливим голосом треба переконати його в тому, що він у безпеці, не вмирає, все гаразд. Щоб симптоми пройшли швидше, потрібно споживати менше кисню та збільшити концентрацію вуглекислого газу. Для цього дихайте через прикриті губи, ніби задуваєте свічку, або прикрийте рота і одну ніздрю, щоб вдихати і видихати через іншу.

Якщо такі напади виникають без видимої причини, потрібно звернутися до психолога, психотерапевта чи психіатра, який допоможе розібратися в ситуації.

Низький рівень заліза

Низький рівень заліза призводить до залізодефіцитної анемії – стану, у якому знижується кількість еритроцитів. Через це органи, зокрема мозок, недоотримують кисень, тому розвиваються різні порушення. На анемію вказують :

• втома;
• слабкість;
• запаморочення;
• блідість;
• ламкість нігтів;
• біль у серці, задишка, прискорене серцебиття;
• холодні руки та ноги;
• потяг до неїстівних продуктів, наприклад, до землі, льоду та крохмалю;
• втрата апетиту.

Що робити

З появою цих симптомів потрібно йти до терапевта та обстежитися під його наглядом. Якщо самостійно призначати препарати заліза, а проблема не в цьому, то від навантаження може серйозно постраждати печінка.

Низький рівень цукру в крові

Як паливо мозок використовує глюкозу, тому він не може функціонувати належним чином, якщо енергії не вистачає. Крім запаморочення, з’являється слабкість та дратівливість. Особливо це актуально для людей із порушеннями вуглеводного обміну, такими як діабет, у яких стрибки рівня цукру виражені сильніше.

Що робити

Усім людям потрібно не забувати про прийоми їжі та дотримуватися комфортних для себе інтервалів між ними. Тим, у кого є діабет , слід відстежувати рівень цукру, щоб не допустити розвитку гіпоглікемічної коми.

Отруєння чадним газом

Чадний газ швидше зв’язується з еритроцитами, ніж кисень. Коли першого в повітрі занадто багато, органи, особливо такі, як мозок та серце, страждають від гіпоксії. Також чадний газ зв’язується з білками в організмі та пошкоджує клітини та тканини.

Отруєння можна запідозрити за такими симптомами:

• біль у грудях;
• запаморочення;
• непритомність;
• сплутаність свідомості;
• втрата координації;
• сильний головний біль;
• нудота та блювання.

Що робити

Якщо є підозра на отруєння, викличте швидку. Щоб уникнути отруєння:

• регулярно перевіряйте газове обладнання;
• дотримуйтесь інструкцій, коли користуєтеся приладами на газовому або гасовому паливі;
• не сидіть довго у закритій машині з увімкненим двигуном;
• не заводіть машину у закритому гаражі;
• не використовуйте вугільний гриль у приміщенні;
• не використовуйте газову плиту як обігрівач;
• не спіть у кімнатах з газовим або гасовим обігрівачем, що не вентилюється.

Перегрів та зневоднення

Запаморочення часто буває через перегрівання або зневоднення. Через нестачу рідини кров стає густішим і її приплив до мозку знижується, тому з’являються такі симптоми.

Що робити

Пити достатньо рідини. Особливо важливо стежити за цим у спеку чи під час занять спортом, а також людям, які приймають сечогінні. Можна дотримуватися й інших запобіжних заходів у спеку, наприклад носити головні убори.

Деякі неврологічні захворювання

Запаморочення може бути одним із симптомів черепно-мозкової травми або якогось неврологічного захворювання. Наприклад, з нього часто починається напад мігрені, а розсіяний склероз та хвороба Паркінсона призводять до прогресуючої втрати рівноваги.

Що робити

Якщо ви вдарялися головою або у вас є занепокоєння, що турбують, і втрата рівноваги, потрібно звернутися до невролога, щоб він призначив обстеження.