До 1960-х років четверте за величиною озеро на Землі виблискувало на кордоні між Узбекистаном і Казахстаном.
До 2015 року більша частина його водної поверхні перетворилася на моторошно безплідну рівнину, що породила найновішу пустелю світу та вплинула на 3 мільйони людей, які живуть у навколишньому регіоні.
Аральське море колись займало площу 68 000 км², але зараз, за оцінками, залишилося лише близько 8 000 км² води. Решта його висохлого морського дна утворює пустелю Аралкум.
Четверте за величиною озеро у світі майже повністю висохло
За словами Ібрагіма Тіао, виконавчого секретаря Конвенції ООН по боротьбі з опустелюванням, ця екологічна катастрофа є однією з найбільших у світі.
Дослідження показали, що втрата цього внутрішнього моря майже подвоїла кількість атмосферного пилу в регіоні між 1984 і 2015 роками – з 14 до 27 мільйонів метричних тонн.
Пил із пересохлого морського дна знижує якість повітря в сусідніх містах, а також на відстані до 800 км. Він сприяє прискореному таненню льодовиків, що ще більше загострює водну кризу в регіоні.
Шторми розносять солі, що руйнують врожаї на сотнях кілометрів від колишнього моря та забруднюють питну воду.
Пил із пустелі Аралкум є особливо токсичним, оскільки містить залишки від випробувань хімічної зброї СРСР, а також пестициди й добрива, які використовувалися у масовому сільському господарстві, що й висушило Аральське море.
Між 1960-ми та 1990-ми роками річки Амудар’я та Сирдар’я, які живили озеро, були спрямовані на зрошення 7 мільйонів гектарів бавовняних полів для потреб Радянського Союзу.
Через масштабне використання води озеро швидко висохло, розділившись на дві частини, а його численні острови з’єдналися із сушею.
Підвищення солоності води перевищило рівень океану, знищивши більшість місцевої флори і фауни та зруйнувавши екосистему. Це також підірвало засоби до існування місцевих рибалок, що підтверджується іржавими човнами, покинутими серед пісків.
Вплив токсичного пилу на здоров’я людей включає збільшення кількості вроджених дефектів. Щоб зупинити пилові бурі, місцева влада та науковці намагаються озеленити висохле дно моря, підбираючи рослини, здатні виживати в солоному ґрунті.
ЄС та USAID нещодавно запропонували підтримку для цього масштабного проєкту, однак вона не є гарантованою.
Катастрофа Аральського моря – це не лише трагедія регіону, а й серйозне попередження для всього світу. Подібні процеси висихання водойм спостерігаються в Африці, на Близькому Сході, в Європі, Австралії та США через інтенсивне сільське господарство та зміни клімату.
Ця ситуація є нагадуванням про смертельні наслідки нехтування водними ресурсами природи.
