Битву змії та жаби вважають слідом невідомого язичницького культу

Ранньосередньовічна бронзова фурнітура аварського пояса навела вчених на думку, що різні народи Центральної та Східної Європи були пов’язані однією таємною системою вірувань.

Археологи з Масарикова університету (Брно, Чехія) під час розкопок у південній частині Чехії знайшли бронзову поясну фурнітуру (найімовірніше, пряжку) незвичного вигляду. На ній майстер зобразив змію, яка намагається з’їсти жабу.

Знахідку датували VIII століттям нашої ери. На думку археологів, вона належить до групи так званих аварських поясів, які виробляли в Центральній Європі в VII і VIII століттях нашої ери і були частиною одягу авар.

Авари – кочівники центральноазіатського походження, які прийшли в Європу під час Великого переселення народів. Вони не пішли далеко на захід і створили Аварський каганат, що займав значну частину Центральної та Східної Європи.

Першу і четверту пряжку знайшли в Чехії, другу – в Німеччині, третю – в Угорщині / © Jiří Macháček et al.

Держава вчорашніх кочівників несподівано стала однією з найсильніших у Європі Темних віків. Авари воювали – і цілком успішно – з королівством франків і Візантією.

Шкіряні ремені, прикрашені литими фігурками або бляхами, нерідко зустрічаються серед артефактів Аварського каганату. Відмінність саме аварських виробів у тому, що їх виготовляли тільки з бронзи. І цінність визначали не за вартістю матеріалу (як у випадку зі сріблом і золотом), а за красою і витонченістю виробу.

Вчені вважали такі пояси ознакою еліт. І знахідки подібних виробів в інших регіонах Європи (за межами каганату) традиційно вважали доказом панівного становища авар над оточуючими їх народами, які не заснували держав. Свого роду дипломатичні подарунки від багатих бідним.

Чеські археологи, які знайшли фурнітуру зі сценою взаємовідносин жаби і змії, з’ясували, що приблизно десять років тому точно такі ж предмети виявили їхні колеги. Один знайшли в тій же Чехії (в Богемії), другий – в Угорщині, третій – на сході Німеччини.

Вчені вирішили, що розкид предметів з одним і тим самим сюжетом не можна пояснити ні дипломатією, ні торговельними зв’язками. Свої висновки вони виклали в статті, яка опублікована в Journal of Archaeological Science.

На карті позначені місця знахідок / © Jiří Macháček et al.

Автори роботи за допомогою хімічного аналізу ізотопів свинцю, що містяться в бронзовому сплаві, визначили загальне джерело міді, з якої виготовлена вся виявлена фурнітура. Мідь, застосовану у виробництві аварської бронзи, добували у Словацьких Рудних горах.

Крім того, вчені визначили, що принаймні три предмети з чотирьох вийшли з однієї майстерні. Вони припустили, що сцена зі змією і жабою служить якимось об’єднуючим знаком на кшталт масонського кільця.

На думку дослідників, такі знахідки виробів з одним і тим самим сюжетом у різних частинах Європи свідчать про якийсь невідомий нам язичницький культ. “Мотив змії або змія, що пожирає свою жертву, трапляється в германській, аварській і слов’янській міфології. Це універсально зрозуміла і важлива ідеограма. Сьогодні ми можемо тільки здогадуватися про її точне значення, але в ранньому Середньовіччі вона пов’язувала на духовному рівні різні народи, що населяли Центральну Європу”, – зазначили вчені.

Вони звернули увагу на те, що слов’янський і балтійський бог підземного світу, худоби і війни Велес/Велняс перетворювався на змію. Іншим божеством, якому поклонялися слов’яни, була Мокошь, що відповідала за родючість. У культі цієї богині вода і прядіння відігравали центральну роль.

Сутичка з драконом або змієм – повторення акту творіння, протистояння двох протилежних сил, що являє собою, на думку авторів роботи, центральну частину космогонічного міфу і міфу про родючість.

У невідомому культі богиня, яка виконувала функції Мокоші, була представлена у вигляді жаби, а бог, аналогічний Велесу, – у вигляді змії, порахували вчені. Щоправда, вони не пояснили, чому акт творіння представлений як поїдання жаби змією, тим паче що сам виріб припускає і трактування, альтернативні поїданню.

Такий культ міг об’єднувати різні народи, незалежно від того, чи були об’єднані їхні еліти, підкреслили автори статті.