НАУКА

Астрономи виявили “неможливу” планету

Поширити:

Міжнародна група вчених виявила “неможливу” планету: схоже на Юпітер небесне тіло обертається на надзвичайно близькій орбіті навколо червоного гіганта, який давно мав би зруйнувати свою зоряну систему.

Коли Сонце досягне межі свого існування, воно збільшиться в 100 разів порівняно з нинішнім розміром, ненадовго ставши червоним гігантом і поглинувши всі планети земної групи, включно з нашим рідним світом. Багатьом планетам в інших зоряних системах загрожує аналогічна загибель у міру того, як старіють їхні батьківські зірки. Але, судячи зі знахідки міжнародного колективу астрономів, деякі планети можуть пережити перетворення зірки на червоного гіганта.

Дивовижна планета, юпітероподібний газовий гігант 8 Umi b, що отримав прізвисько Халла (це назва священної гори в Південній Кореї; прізвисько дали корейські астрономи, які відкрили планету 2015 року), обертається навколо своєї зірки – червоного гіганта 8 Umi, або Пекду (теж названо на честь корейської гори) за неймовірно близькою орбітою: відстань від зірки до планети вдвічі менша за відстань від Сонця до Землі. І, судячи з результатів спостережень за зоряними коливаннями Пекду за допомогою супутника NASA TESS, не так давно Пекду мав цілком поглинути орбіту Халли, знищивши планету. Але вона все ж уціліла.

Читайте також:  Кліматичну катастрофу на Землі можуть зупинити катапульти на Місяці

Вичерпавши своє водневе паливо, Пекду мав збільшитися в півтора раза порівняно з сьогоднішньою орбітальною відстанню планети – повністю поглинувши її в процесі, – перш ніж стиснутися до нинішнього розміру. Тож яким чином Халлі вдалося пережити цю катастрофу і продовжити обертатися навколо своєї зірки?

Одне з пояснень полягало в тому, що в міру розширення червоного гіганта він втрачав масу і гравітацію. Це давало змогу Халлі рухатися далі по орбіті й уникати поглинання. Але, за словами дослідників, таке малоймовірно з урахуванням стабільної кругової орбіти Халли. Другий варіант припускає, що спочатку Пекду був подвійною зоряною системою, і злиття двох зірок, білого карлика і червоного гіганта, завадило другому розширитися досить сильно, щоб поглинути планету.

Читайте також:  Геноми містять важливу "сміттєву" ДНК: нове дослідження

Нарешті, третє припущення полягає в тому, що Халла – порівняно недавнє надбання в системі Пекду, планета другого покоління, що утворилася під час зіткнення газових хмар унаслідок зіткнення двох зірок.

Можливо, саме так вижила Халла: коли червоний гігант поглинув білий карлик, його розширення зупинилося / © University of Sydney

Таким чином, підкреслюють дослідники, хоча зазвичай червоні гіганти відкидають під час пошуку екзопланет, приклад Галли доводить: навіть навколо зірки, що вмирає, можливе виживання планети. Тепер астрономам доведеться уважніше ставитися до таких “приречених” систем, адже ще безліч світів, подібних до Халли, можуть ховатися під самим боком у червоного гіганта

+1
1
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
Читайте також:  Експериментальний антибіотик поборов рецидив інфекційного коліту у мишей