Двадцять років тому Конгрес США доручив NASA виявити 90% навколоземних астероїдів, які потенційно можуть загрожувати Землі. Значних успіхів досягнуто у пошуку цих об’єктів, які обертаються навколо Сонця та наближаються до Землі на відстань менш ніж 1,3 астрономічної одиниці. Проте зараз астрономи звертають увагу на нове джерело небезпеки — астероїди, що рухаються на орбіті Венери.
Новітнє дослідження під назвою “The invisible threat: assessing the collisional hazard posed by the undiscovered Venus co-orbital asteroids”, яке вже доступне на сайті arxiv.org, вказує на те, що ці об’єкти можуть бути прихованими загрозами для Землі. Автором дослідження є Валеріо Карруба, доцент Університету Сан-Паулу в Бразилії.
На сьогодні відомо лише 20 астероїдів, які перебувають у так званому “спільному обертанні” з Венерою. Їхня орбіта дозволяє уникати близьких зіткнень із самою Венерою, але не гарантує безпеки щодо Землі. Якщо такі об’єкти мають діаметр понад 140 метрів і наближаються до орбіти Землі на відстань менше ніж 0,05 астрономічної одиниці, вони вважаються потенційно небезпечними.
Найбільша проблема полягає в тому, що більшість таких астероїдів залишаються невидимими для наших телескопів через сонячне світло. Вони приховані у відблисках Сонця, і виявити їх можна лише під час обмежених “вікон спостереження”, коли вони перебувають у вигідному положенні відносно Землі.
Дослідники створили численні моделі “клонів” астероїдів із різними параметрами орбіт, які вони потім моделювали впродовж 36 тисяч років. Виявилось, що навіть об’єкти з низькою ексцентриситетністю (менше 0,38) можуть зіткнутися із Землею, особливо якщо вони мають низький нахил орбіти.
Ці об’єкти також мають надзвичайно нестійкі орбіти. Їхня так звана часова характеристика Ляпунова становить лише 150 років, тобто через цей період їхня траєкторія стає практично непередбачуваною.
Астрономи сподіваються, що з запуском обсерваторії Віри Рубін стане можливим виявити деякі з цих об’єктів. Але справжній прорив може забезпечити лише спеціальна місія, яка спостерігатиме за такими астероїдами з орбіти поблизу Венери, поза відблиском Сонця.
“Лише спеціалізована космічна місія в районі Венери зможе повністю виявити всі ці ще ‘невидимі’ потенційно небезпечні об’єкти”, — підсумовують автори дослідження.
Навіть відносно невеликий астероїд діаметром 150 метрів може вдарити по Землі з силою, еквівалентною сотням мегатонн тротилу — що у тисячі разів більше за потужність атомних бомб часів Другої світової.