Астрономи намагаються дізнатися більше про суперюпітери

Наш космічний квартал сповнений сусідів, про яких ми знаємо дуже мало, але вчені придумали новий креативний спосіб зазирнути в шари одного конкретного типу планет.

Суперюпітери – це саме те, про що вони говорять: масивні газоподібні екзопланети, які можуть бути в 13 разів більше, ніж наш сусід Юпітер. Щоб краще зрозуміти ці світи, вчені в новому дослідженні використовували зірки, звані коричневими карликами.

Коричневі карлики – це газові кулі масою в 80 разів більша за масу Юпітера, які майже стали зірками, але так і не перетнули фінішну лінію. Бувши занадто великими й ізольованими, щоб вважатися планетами, коричневі карлики не володіють достатньою масою, щоб випробувати ядерний синтез і стати справжніми зірками.

Олена Манджавакас, астроном з Наукового інституту космічного телескопа в Балтіморі, очолила групу астрономів для вивчення “шаруватої” структури хмар, що належать коричневому карлику з довгою назвою 2MASS J22081363 + 2921215.

Хоча астрономи успішно проаналізували склад деяких суперюпітерів, Манджавакас і його команда обрали саме коричневі карлики, оскільки деталі хмар цих малих планет можуть загубитися в відблисках їх батьківських зірок. Вивчення поодиноких тіл, таких як коричневий карлик, в їх новій роботі, яка буде опублікована в журналі The Astronomical Journal, дозволяє уникнути цієї проблеми.

Суперюпітери й коричневі карлики мають багато спільного: вони масивні, досягають схожих температур і мають різні атмосфери.

Коричневий карлик в новому дослідженні молодий і дуже яскравий, тому він сильно випромінює тепло в ближній інфрачервоній частині електромагнітного спектра. Команда сподівалася, що детальний погляд на 2MASS J22081363 + 2921215 допоможе їм дізнатися про атмосферу супер-Юпітера під назвою Beta Pictoris b, який був відкритий у 2008 році та має приблизно таку ж масу, як і коричневий карлик. Обидва світу мають однакове походження і входять до групи об’єктів, звану рухомою групою Бета Пікторіс, яка знаходиться на відстані 115 світлових років від Землі.

Щоб поглянути на турбулентну атмосферу коричневого карлика, який обертається кожні 3,5 години, дослідники використовували прилад Multi-Object Spectrograph for Infrared Exploration (MOSFIRE) на обсерваторії У. М. Кека на Мауна-Кеа на Гаваях.