Висота хвиль сягала приблизно 1,5 кілометра.
Астероїд, який впав на Землю 66 мільйонів років тому і спричинив загибель 75% видів тварин і рослин, також викликав глобальне цунамі. Як повідомляє Space.com , висота хвиль, що утворилися, становила приблизно 1,5 кілометра.
Нове дослідження, проведене вченими з Університету Мічигану, показало, що цунамі очистило дно океану та залишило геологічний слід навіть у Новій Зеландії – за тисячі кілометрів від місця падіння астероїда. Дослідники провели моделювання, яке дозволило їм простежити глобальні наслідки зіткнення астероїда Чіксулуб із Землею.
Вчені використовували розміри небесного тіла, визначені під час попередніх досліджень: 14 кілометрів шириною. Воно рухалося на швидкості близько 43 тисячі кілометрів на годину.
Крім того, дослідники вивчили геологічний літопис у 100 різних регіонах світу. Серед іншого, вони розглянули «прикордонні ділянки», що є морськими відкладеннями, що з’явилися безпосередньо перед і відразу після удару Чиксулуб і масового вимирання, що завершив крейдяний період. Завдяки цьому вдалося підтвердити шлях та силу цунамі, визначених у ході моделювання.
“Це цунамі було досить сильним, щоб потривожити і зруйнувати відкладення в океанських басейнах в половині земної кулі, залишивши або прогалину в осадових записах, або безладну суміш більш старих відкладень”, – заявила одна з авторів дослідження Моллі Рендж.
Одні з найбільш відомих відкриттів були зроблені командою на відстані 12 тисяч кілометрів від кратера Чіксулуб – у Новій Зеландії. Тут було виявлено сильно порушені відкладення, які називаються олистостромальними. До цього вони вважалися результатом місцевої тектонічної активності. Але Рендж та її колеги виявили, що вік та розташування цих відкладень узгоджуються з шляхом, яким рухалося глобальне цунамі.
Моделювання показало, що цунамі, викликане Чіксулубом, мало поширитися на схід і північний схід у Північну Атлантику та на південний захід через Центральноамериканський морський шлях, який на той час розділяв Північну та Південну Америку, а потім у південну частину Тихого океану.
Деякі з руйнівних наслідків цунамі трапилися глибоко під водою. За оцінками вчених, швидкість підводних течій у цих та прилеглих районах досягла 0,6 кілометра на годину.
Деяким районам все ж таки вдалося уникнути руйнівних наслідків цунамі. До них відносяться Південна Атлантика, північна частина Тихого океану, Індійський океан та регіон, що сьогодні є Середземним морем.
