Активований рухами пластир допоможе загоїтися міжхребцевому диску після грижі
Пластир, зроблений з нановолокон та мікрокапсул, може сприяти заживленню міжхребцевого диска після хірургічного лікування грижі завдяки механічно активованим мікрокапсулам. Ці мікрокапсули вивільняють протизапальні речовини у відповідь на природні рухи хребта, що допомагає відновленню фіброзного диска після пошкодження та запобігає повторній грижі. Ефективність цього винаходу підтверджена результатами досліджень на козах, яким була змодельована грижа міжхребцевого диска. Отримані висновки були опубліковані у журналі Science Translational Medicine.
Для чого створили пластир?
Хоча більшість випадків міжхребцевих гриж не потребують лікування і можуть самостійно відходити без симптомів, деякі пацієнти вимагають хірургічного втручання. Однією з загальноприйнятих процедур у таких випадках є мікродискектомія, яка включає видалення внутрішньої желеподібної тканини диска, яка виступає за його межі і стискає спинномозкові нерви. Однак розірвана зовнішня оболонка диска, відома як фіброзне кільце, важко заживає і схильна до подальших ушкоджень. Це може збільшити ризик повторної грижі, яку деякі пацієнти досі досвідчують після мікродискектомії. З метою полегшення процесу відновлення фіброзного кільця вчені з Пенсильванського університету та їх колеги розробили спеціальний пластир для загоєння.
Як працює пластир?
Зразу після хірургічного втручання пластир накладається на пошкоджений міжхребцевий диск, виконуючи дві основні функції: фізично закриває розірваний диск та доставляє до нього біологічно активні сполуки. Основу пластиру складають біосумісні полімерні нановолокна, які реплікують каркасну структуру колагенових волокон фіброзного кільця та інтегруються в нього. У структуру включено механічно активовані мікрокапсули, які вивільняють анакінра відповідно до деформації пластиру, сприяючи природним рухам хребта. Анакінра блокує сигналізацію прозапальної сполуки IL-1β, сприяючи загоєнню та зменшенню болю.
Перші експерименти з пластиром провели на козах, їм хірургічно імітували ушкодження міжхребцевого диска, яке спостерігається при грижі у людей. Виявилося, що за чотири тижні пластир запобіг фібротичному переродженню диска та некрозу фіброзного кільця, що спостерігалися у тварин без пластиру. Також спостерігалася чітка межа між внутрішнім і зовнішнім шарами міжхребцевого диска, що зменшувало ризик утворення грижі. У майбутньому пластир планується випробувати на людях для оцінки його ефективності.
Джерело: nauka.ua
