Антарктичні вчені стали свідками перших етапів формування в Антарктиді спільного акценту серед постійно мінливого населення науковців, які місяцями проводять разом на дослідницьких станціях ізольованого континенту.
Антарктида не має корінного населення або постійних мешканців, але вона має тимчасову спільноту науковців та допоміжного персоналу, які живуть там частину року на ротаційній основі. У літні місяці в Антарктиді зазвичай проживає близько 5 000 людей, але взимку їхня кількість зменшується до 1 000.
Хоча більшість науковців перебувають там для вивчення клімату та біорізноманіття, це екстремальне життєве середовище створило ідеальну чашку Петрі для дослідження певних аспектів людської поведінки, культури та соціолінгвістики.
У 2019 році команда з Мюнхенського університету Людвіга Максиміліана вивчала фонетичні зміни акцентів серед 11 “зимівників”, набраних з Британського антарктичного дослідження. Серед них було вісім осіб, які народилися і виросли в Англії (п’ятеро на півдні і троє на півночі), одна людина з північного заходу США, ще одна з Німеччини і, нарешті, один ісландський мешканець.
Вони записали свій голос на початку дослідження, потім зробили ще чотири перезаписи з інтервалом приблизно в шість тижнів. Протягом цього часу вони тісно співпрацювали, спілкувалися один з одним і мали обмежений контакт із зовнішнім світом.
Протягом усього часу перебування дослідники помітили значні зміни в їхніх акцентах.
Однією з головних змін стало те, що учасники групи почали вимовляти слова з довшими голосними. Крім того, в групі спостерігалися лінгвістичні інновації. Наприкінці свого перебування в Антарктиді мешканці почали вимовляти звук “оу” – як у словах “потік” і “дискотека” – з передньої частини рота, а не з задньої частини горла.
Зміни в акценті були малопомітними, але досить значними, щоб їх можна було акустично виміряти і навіть передбачити за допомогою комп’ютерної моделі.
“Антарктичний акцент насправді не сприймається як такий – знадобиться набагато більше часу, щоб він став таким, – але його можна акустично виміряти”, – розповів IFLScience Джонатан Харрінгтон, автор дослідження і професор фонетики та обробки мовлення в Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана.
“Здебільшого це об’єднання деяких аспектів розмовних акцентів зимівників до того, як вони вирушили до Антарктиди, разом з інноваціями, – додав Харрінгтон. “Він набагато більш ембріональний [ніж звичайні англійські акценти], враховуючи, що у нього був лише короткий час для розвитку, а також, звичайно, тому, що він поширений лише серед невеликої групи мовців”.
Як показує це дослідження, тісний контакт та ізоляція створюють ідеальні умови для швидкого розвитку нового акценту. Дослідження також припускає, що мешканці Антарктиди, кожен з яких прибув на континент зі своїм власним регіональним акцентом, почали тісно впливати на мову і поведінку один одного, незалежно від того, знали вони про це чи ні. Це фактично той самий феномен, який перетворив англійський акцент на американський (або австралійський, канадський тощо), хоча й у значно менших і коротших масштабах.
Виникає питання, які ще нові акценти можуть з’явитися у відповідь на потрапляння людини в нове соціальне середовище. Один із сценаріїв – потенційний розвиток марсіанського акценту.
“Дослідження показує, що якщо ізолювати групу людей, то у них почнуть проявлятися зачатки нового розмовного акценту, форма якого значною мірою залежить від акцентних характеристик носіїв мови, які потрапили в суміш”, – розповів Харрінгтон в інтерв’ю IFLScience. “Ми очікуємо, що те ж саме станеться, якщо астронавти коли-небудь відправляться в місію на Марс”.
Якщо людям вдасться дістатися Червоної планети і заснувати колонію на її запиленій поверхні, їхній тісний контакт та ізоляція, ймовірно, дуже швидко сприятимуть появі нового акценту. За кілька поколінь він може стати дуже відмінним від земних акцентів. Через століття, можливо, навіть виникне нова марсіанська мова.
