Вимирання яванського ската, зміна пір року, рекордні температури – це довгий список жертв, коли йдеться про негативний вплив людської діяльності на планету. Останній учасник, який приєднався до групи? Кругообіг прісної води, згідно з новим дослідженням.
Прісна вода – це не дуже солона вода, яка міститься в озерах і річках і постійно переробляється в рамках кругообігу води. До індустріалізації вважалося, що ця система перебувала у стабільному стані.
Щоб оцінити, чи змінилася ця стабільність під впливом людської діяльності, команда дослідників вирішила порівняти доіндустріальні (1661-1860) умови з умовами індустріального періоду (1861-2005). Вважається, що це перший випадок, коли зміни глобального водного циклу, порівняно з базовим рівнем, були проаналізовані за такий тривалий проміжок часу.
Вони зробили це, використовуючи дані гідрологічних моделей, за допомогою яких розрахували стік річок і вологість ґрунту – два елементи, які можуть вказувати на зміни в циклі прісної води і фактори, які можуть його зумовлювати – в різних регіонах світу.
Результати показали, що людська діяльність вивела кругообіг прісної води на Землі далеко за межі його доіндустріального стабільного стану, що призвело до збільшення частоти надзвичайно сухих або вологих умов.
“Ми виявили, що виняткові умови зараз набагато частіші і поширеніші, ніж раніше, що наочно демонструє, як дії людини змінили стан глобального циклу прісної води”, – сказав провідний автор дослідження Вілі Вірккі в своїй заяві.
Деякі з людських дій, визначених у дослідженні як відповідальні, включають глобальне потепління (тут немає нічого дивного), втрату лісів і будівництво дамб. Вони також підкреслили потенційну роль широкомасштабного зрошення, яке, на думку авторів, може бути причиною надзвичайно сухого стоку річок і вологого ґрунту в басейнах Нілу, Інду та Міссісіпі.
Дослідники також помітили низку географічних відмінностей. Наприклад, у багатьох тропічних і субтропічних регіонах спостерігалося зростання як надзвичайно сухого річкового стоку, так і ґрунту, тоді як у більш помірних регіонах збільшилася частота надзвичайно вологих умов.
Загалом, автори пишуть, що ці умови свідчать про зміни в циклах прісної води, які “перетинають планетарну межу”, підтримуючи стабільність системи.
Кругообіг прісної води є частиною цілої низки важливих екологічних і кліматичних процесів, тож це відкриття не можна назвати гарною новиною. Однак, маючи ці знання на руках, дослідники та політики можуть допомогти з’ясувати, як пом’якшити можливі наслідки таких змін.
“Більш детальне розуміння цієї динаміки може допомогти в розробці політики, спрямованої на пом’якшення наслідків, але нашим безпосереднім пріоритетом має бути зменшення антропогенного тиску на прісноводні системи, які є життєво важливими для життя на Землі”, – підсумував старший автор дослідження Матті Кумму (Matti Kummu).
