Міжнародна група вчених дійшла висновку, що наприкінці XXI століття в середньому у кожної людини на планеті зміниться кількість живих родичів: їх стане набагато менше, ніж у людей у середині минулого століття. Крім цього, зміниться склад сімей: кількість живих бабусь і дідусів, а також їхніх батьків помітно збільшиться, а кількість двоюрідних братів і сестер, племінників і онуків, навпаки, скоротиться. На ці процеси впливає демографічна ситуація у світі.
Станом на січень 2024 року населення Землі становить 8,09 мільярда осіб. Аж до 1970-х років чисельність світового населення зростала за гіперболічним законом, а з 1988-го спостерігається уповільнення темпів зростання. І все одно в абсолютному вираженні чисельність населення швидко зростає. Ось тільки, за даними ООН, з 1994 до 2014 року кількість людей, старших за 60 років, подвоїлася: літніх у світі стало більше, ніж дітей віком до п’яти років.
Вчені з Інституту демографічних досліджень Макса Планка (Німеччина), університетів Буенос-Айреса (Аргентина) та Амстердамського (Нідерланди) провели дослідження, в якому простежили еволюцію родинних зв’язків по всьому світу. Їхню роботу опубліковано в журналі PNAS.
За основу дослідження вчені взяли дані з переглянутої доповіді ООН “Демографічні перспективи світу” на 2022-й і період з 1950 по 2100 рік. Використавши математичні моделі, автори побудували прогнози зміни кількості тих чи інших родичів у середньому у кожної людини на планеті. Вчені очікують, що кількість живих родичів у багатьох людей різко скоротиться в усьому світі.
Так, якщо середньостатистична 65-річна жінка в 1950 році могла очікувати, що в неї буде 41 живий родич, то в дами того самого віку в 2095-му, згідно з прогнозом, буде всього 25 таких родичів. Це означає, що кількість живих родичів знизиться на 38 відсотків. У Північній Америці та Європі, де і сьогодні сім’ї можна назвати невеликими, зміни виявляться менш помітними. Там у жінки 65 років і в 1950 році було приблизно 25 живих родичів, а до 2095-го в такої самої дами буде всього 15,9 родича.
Зміниться і сімейний склад: кількість живих бабусь, дідусів, прабабусь і прадідусів помітно збільшиться, а кількість двоюрідних братів і сестер, племінників і онуків скоротиться. Через низьку і пізню фертильність, збільшення тривалості життя сім’ї загалом сильно постаріють. В Італії, наприклад, середній вік бабусі 35-річної жінки, за прогнозами вчених, збільшиться з 77,9 року (в 1950 році) до 87,7 року до 2095-го.
Отже, кількість людей, за якими буде потрібен щоденний догляд, незмінно зросте. При цьому літні люди, як відомо, можуть непогано піклуватися про онуків, що дає змогу звільнити час молодим сім’ям для роботи. Тож у старінні населення є деякі плюси. Водночас з економічного погляду забезпечувати пенсіями таку кількість населення похилого віку наприкінці століття стане суттєво складніше.
