Гриби в ґрунті можуть «запускати» дощ

Мікроскопічні організми у ґрунті здатні впливати на утворення дощу — і роблять це значно ефективніше, ніж вважалося раніше. Нове дослідження показало: деякі гриби фактично допомагають хмарам «визріти» до опадів.

Як виникає дощ — і де тут біологія

Дощ починається не просто з водяної пари. У хмарах є переохолоджена вода — вона залишається рідкою навіть при температурі до -40°C. Щоб перетворитися на дощ або сніг, їй потрібне «ядро» — частинка, навколо якої формується лід.

Раніше вважалося, що головну роль тут відіграють пил, сіль або бактерії. Але нові дані показують: гриби можуть бути значно ефективнішими.

Що саме виявили вчені

Дослідники виявили, що ґрунтові гриби (зокрема родів Fusarium і Mortierella) виділяють спеціальні білки, які запускають утворення льоду при значно вищих температурах — близько -5°C.

Читайте також: Спалах в небі над Києвом було спричинено падінням метеорита

Ці білки:

розчиняються у воді
легко піднімаються в атмосферу з пилом
ефективно «запускають» кристалізацію води

У результаті хмари швидше формують опади навіть у відносно теплих умовах.

Замкнений цикл: як гриби створюють власний дощ

Фактично утворюється природний цикл:

гриби ростуть у вологому ґрунті
їхні білки піднімаються в атмосферу
вони запускають дощ
дощ знову зволожує ґрунт

Це нагадує самопідтримувану систему — як природний «кліматичний насос».

Чому це важливо

Відкриття змінює уявлення про клімат і екосистеми.

По-перше, вирубка лісів може впливати не лише на рослинність, а й на кількість опадів у регіоні.
По-друге, це відкриває нові можливості боротьби з посухами.

Замість традиційного «засівання хмар» срібним йодидом (який може накопичуватися в довкіллі), в майбутньому можуть використовувати природні білки грибів — біорозкладні та безпечні.

Читайте також: Контрабанда допомогла описати новий вид панголінів

Неочікуваний факт

Гриби отримали здатність створювати ці білки не самостійно. Вчені виявили, що мільйони років тому вони «запозичили» відповідні гени у бактерій через горизонтальний перенос ДНК — своєрідний природний «копіювати-вставити».