Китайські вчені дійшли висновку, що зміни обрисів океану Тетіс призвели до глобального похолодання протягом останніх 500 мільйонів років. А ще дрейф частин Гондвани через Тетіс сформував запаси вуглеводнів, вольфраму, літію та олова на євразійському континенті.
Тетіс – це стародавній океан, що існував в епоху мезозою між стародавніми континентами Гондваною і Лавразією. Середземне, Чорне і Каспійське моря – те, що сьогодні залишилося від Тетіса. Вчені з Інституту геології та геофізики Китайської академії наук вирішили більше дізнатися про те, як цей океан змінював клімат Землі. Результати їхнього дослідження опубліковані в журналі Science China Earth Sciences.
Фахівці вивчили тектонічну еволюцію стародавнього океану з послідовною серією його “закриттів” і “відкриттів”. Відомо, що в період з 320 до 260 мільйонів років тому існував Палеотетис – він простягався від Альп до гір Циньліна. Пізніше, з 200 до 66,5 мільйона років тому, цей водний резервуар перетвориться на Мезотетис, що розкинувся від улоговини Карибського моря до Тибету. І, нарешті, в період з 66 до 13 мільйонів років тому з’явився Неотетис.
Усі три океани – Палеотетис, Мезотетис і Неотетис, – то відкриваючись, то знову закриваючись, дозволяли континентальним фрагментам Гондвани дрейфувати на північ один за одним. Так, Неотетис утворився, коли після розколу Гондвани Африка (разом з Аравійським півостровом) та Індостан зсунулися на північ, стиснувши Тетіс до розмірів індо-атлантичного моря.
Таке переміщення шматків материка за широтами змінило розподіл моря і суші в теплому і вологому тропічному регіоні. Але як саме ці процеси впливали на клімат у тропічній зоні планети, не цілком зрозуміло. Цьому питанню автори роботи і приділили основну увагу.
Вони виявили зв’язок між значним збільшенням площі материків у низьких широтах і глобальним похолоданням протягом останніх 500 мільйонів років на всій планеті. Цей процес пов’язаний з тим, що райони низьких широт отримали більше сонячної енергії порівняно з “високими” регіонами. Збільшення площі суші в районах низьких широт знизило чисте поглинання сонячної енергії (континенти відбивають сонячне проміння сильніше за моря). У підсумку похолодання настало на всій планеті.
Дрейф континентальних фрагментів Гондвани і його наслідки / © www.eurekalert.org
Крім того, вчені з’ясували, що дрейф материкових частин і зміна обрисів океану Тетіс змінили і мінеральний склад багатьох земних порід на євразійському континенті. Це й зрозуміло, адже тропіки – ідеальне середовище для процвітання морського планктону, а отже, для утворення багатих органікою відкладень.
Коли континент дрейфував через тропічну зону, ці відкладення в достатку накопичувалися на його околицях. Це створило сприятливі умови для майбутнього утворення запасів вуглеводнів. Субдукція багатих на органіку відкладень під час закриття океану призвела також до формування специфічного хімічного середовища, яке посприяло мінералізації рудних родовищ вольфраму, олова та літію.
