Годинник Судного дня, стрілки якого зупиняються близько опівночі (“судного дня”), є символічним пристроєм, покликаним попередити світ про те, наскільки він близький до катастрофи.
Вважається, що північ є точкою, в якій Земля стає непридатною для життя людства.
Годинник з’явився ще на початку холодної війни. Він був створений як невід’ємна частина журналу під назвою “Бюлетень вчених-атомників”. Його заснували у 1947 році науковці та інженери Мангеттенського проєкту, які були тісно пов’язані з розробкою атомної бомби.
Вони були стурбовані “руйнівниками світів”, які вони створили. Статті в бюлетені були здебільшого присвячені – як і сьогодні – висвітленню небезпеки ядерної зброї.
На початку 2023 року стрілки Годинника Судного дня були встановлені на позначці всього 90 секунд до години – найближче до півночі, як ніколи раніше.
Немає жодної загальної причини для цього кроку. Звичайно, оскільки зміна клімату зараз є головним фактором загрози для людства, годинник повинен відображати це, і він це робить. Однак, саме інші, більш безпосередні фактори значною мірою спричинили переведення стрілок вперед.
Найбільш значний вплив мала війна в Україні і, зокрема, російська загроза “ескалації до деескалації”. Це поняття широко обговорюється в Росії, в тому числі тими, хто має тісні зв’язки з президентом Владіміром Путіним.
Ідея полягає в тому, що якби російські війська зазнали великої поразки в Україні, вони б застосували тактичну (малопотужну) ядерну зброю на полі бою (тобто, “ескалацію” війни). Це створило б серйозну паузу серед тих західних держав, які підтримували Київ.
За логікою речей, їх можна було б переконати відмовитися від цієї підтримки, оскільки вони не хотіли б ризикувати ширшою війною з Росією, яка могла б включати використання стратегічної ядерної зброї. Тоді Москва “виграла” б війну проти України, якій зараз бракує західної допомоги. Війна була б закінчена – звідси і “деескалація”.
Окрім того, що може статися на реальних полях битв в Україні, зростання фонової напруженості між Вашингтоном і Москвою також вплинуло на нинішнє положення стрілок годинника.
Двосторонні договори, які колись стримували розвиток подій у сфері ядерної зброї, тепер значною мірою втратили чинність. США самі вийшли з Договору про протиракетну оборону (ПРО) в 2001 році і з Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД) в 2019 році.
І хоча закінчення дії цих угод мало б зіграти свою роль у переведенні стрілок годинника на 90 секунд на початку 2023 року, насправді протягом 2023 року відбудуться ще певні кроки, що стосуються цього питання.
У лютому 2023 року росія вийшла з ДРСМД, а на початку листопада було оголошено, що вона також вийде з Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань.
Таким чином, всі угоди, пов’язані з обмеженням ядерної зброї, які в минулому відсували стрілки годинника від півночі, тепер втратили чинність.
Коли розпочався відлік часу
Стрілки годинника, починаючи з 1947 року, встановлюються на початку кожного року за допомогою бюлетеня. Спочатку годинник був пов’язаний із загрозою фактичної ядерної війни між наддержавами часів холодної війни, США та Радянським Союзом.
Однак останнім часом стрілки годинника стали також включати і відображати глобальну загрозу зміни клімату, яка вперше була включена в бюлетень як фактор у 2007 році.
У різні моменти протягом багатьох років годинник був скоригований, щоб реагувати на світові події. У 1947 році його початкове положення було за сім хвилин до півночі. У 1953 році він був переведений на дві хвилини пізніше, коли США і Радянський Союз випробували свої нові, більш руйнівні водневі бомби.
Однак, до кінця холодної війни годинник більше ніколи не показував так близько до опівночі.
Щоразу, коли стрілки переводили вперед, вони, як правило, поверталися назад, щоб відобразити будь-яке потепління відносин між Вашингтоном і Москвою – як, наприклад, під час розрядки на початку 1970-х років або після підписання різних угод про обмеження озброєнь.
До таких угод можна віднести Договір про часткову заборону ядерних випробувань 1963 року, переговори про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО) 1960-х і 1970-х років, Договір про протиракетну оборону 1972 року, Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності 1987 року, Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1) 1991 року і наступний договір “Новий старт” 2010 року.
Дійсно, в 1991 році, а також у найсприятливіші дні – з точки зору зниження напруженості – відразу після закінчення холодної війни стрілки Годинника Судного дня були відсунуті від опівночі далі, ніж будь-коли з 1947 року: вони зупинилися на заспокійливій позначці в 17 хвилин.
У 2023 році світ, схоже, – і якщо ставитися до Годинника Судного дня з довірою – перебуває не в найкращому становищі. Але цей годинник – все ж таки попереджувальний пристрій, хоч і символічний.
Сподіваємось, що він допоможе сконцентрувати уми і дати мудрі поради, які допоможуть запобігти катастрофі (ядерній чи кліматичній), для відвернення якої його творці і задумали цей годинник.
Род Торнтон, доцент/старший викладач міжнародних студій, оборони та безпеки, Кінгз-коледж Лондона
Цю статтю передруковано з The Conversation . Читайте оригінал статті..
