Американські вчені дійшли висновку, що люди засуджують вчинки представників спільнот, до яких вони не входять, м’якше, ніж членів своєї групи.
Мораль можна назвати соціальним клеєм, який скріплює суспільство, тому вивченню того, як вона працює, присвячено дуже багато наукових робіт. При цьому досі був неочевидним той факт, що до представників чужої групи люди можуть ставитися суворіше, ніж до членів своєї. Інтуїтивно здається, що все має бути навпаки, адже “свої” люди (наприклад, друзі) нам видаються симпатичнішими та такими, що заслуговують на більшу довіру, ніж інші.
Учені з Корнельського університету (США) з’ясували, що це не завжди так, і представили свої висновки в журналі European Journal of Social Psychology. У дослідженні брав участь 2361 студент того ж університету. Піддослідним повідомляли різну інформацію, що стосується моральної оцінки представників зовнішньої і внутрішньої груп, куди входили самі студенти.
В одному випадку їм говорили, що член їхньої групи поводився погано по відношенню до іншої людини з тієї самої групи, в іншому – що все це відбувалося в співтоваристві, до якого ті не належать. Наприклад, учасники дізнавалися, що професор з їхнього університету був грубим з однокурсниками або що такий самий професор, але з іншого навчального закладу, поводився так само щодо своїх студентів.
Дослідники дійшли висновку, що випробовувані суворіше засуджували вчинки членів тієї спільноти, до якої належали, ніж аналогічні дії представників інших груп. При цьому щодо вчинків, не пов’язаних із моральною оцінкою (наприклад, запізнення на заняття), цієї кореляції не спостерігалося.
На думку вчених, такий ефект пов’язаний із тим, що представникам однієї й тієї самої спільноти небайдуже те, як поводяться їхні товариші. Коли хтось порушує правила, пов’язані з моральною оцінкою того, що відбувається, це може сприйматися як більш серйозна загроза для цілісності та благополуччя групи, ніж у тому випадку, коли ці події відбуваються з членами інших спільнот.
